Сторінками улюблених книг

 Фото-челендж до Всеукраїнського дня бібліотек " Сторінками улюблених книг"

Бабин Яр - трагедія на тлі історії

29 вересня 2024 року - День пам'яті трагедії Бабиного Яру. У день пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня вшановуються 83-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року).

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичним свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Запрошуємо на виховну годину-реквієм " Бабин Яр - трагедія на тлі історії

 

 

Пи сьменник української інтелігенції

17 вересня виповнюється 160 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського – українського письменника-модерніста, видатного естета і людинознавця, художника слова, майстера імпресіоністичного малюнка, культурного і громадського діяча.

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Його вихованням займалася переважно мати. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ.

В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури "Письменник української інтелігенції".

 

" Я син свого часу..."

 10 вересня виповнюється 130 років від дня народження видатного українського кінорежисера, автора культових кінострічок, актора, письменника, кінодраматурга, художника Олександра Петровича Довженка (1894-1956)

Олександр Петрович Довженко – видатна постать в історії вітчизняної культури, класик світового кіно. Його картини «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Україна в огні» (1943) та інші стали безсмертними шедеврами. Запроваджені новаторські методи монтажу і роботи з кадром (кадр-скетч, кадр-плакат і т.д.) мали величезний вплив на весь світовий кінематограф. Початок українського поетичного кіно теж по’язують з ім’ям О. Довженка (ВУФКУ [Всеукраїнське фотокіноуправління], кінець 1920-х – початок 1930-х рр.). Чарлі Чаплін свого часу висловив думку, що «слов’янство дало світу кіно лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка». Його фільм «Земля» (1930) входить до десяти найкращих кінострічок всесвітньої історії кіно.

Твори Довженка

оповідання «Воля до життя»

кіноповість «Зачарована Десна»

кіноповість «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)

оповідання «Мати»

оповідання «Ніч перед боєм»

кіноповість «Повість полум’яних літ»

Нащадки запорожців (драматична поема)

кіноповість «Україна в огні»

кіноповість «Поема про море»

кіноповість «Антарктида»

кіноповість «Арсенал»

кіноповість «Щорс»

кіноповість «Мічурін»

п’єса «Життя в цвіту»

«Щоденник» (1941-56)

Оповідання «Сон» та інші.

В бібліотеці оформлена тематична поличка до ювілею письменника " Я син свого часу..." Запрошуємо до перегляду!

Лицар української словесності

 255 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769–1838), українського письменника, драматурга, поета, театрального та громадського діяча, основоположника сучасної української літератури

Іван Петрович Котляревський — український письменник, класик нової української літератури, громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою.

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного шляхтича. Його батько працював канцеляристом, родина належала до української шляхти, хоча й без значних статків. Початкову освіту Іван здобув у дяківській школі, а потім навчався в Полтавській духовній семінарії, де почав цікавитися літературою, мовами та класичними творами античності.

Після завершення навчання він кілька років працював домашнім учителем у багатих родинах, що дало йому змогу добре вивчити український побут і народні звичаї. У 1796 році Котляревський вступив на військову службу, брав участь у російсько-турецькій війні, де продовжував свою літературну діяльність.

Він став відомим завдяки поемі «Енеїда», яку почав писати в 1794 році, хоча перше видання з'явилося лише в 1798 році. Це був революційний твір, адже він став першим великим твором, написаним українською народною мовою, що наближало літературну мову до повсякденного життя українців. У 1819 р. написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

Окрім літературної діяльності, Котляревський багато працював на благо громадськості. У 1810-х роках він очолював Полтавський театр, який став одним із перших осередків української драматургії. Саме на сцені цього театру у 1819 році була поставлена його п'єса «Наталка Полтавка», яка також мала величезний вплив на розвиток українського театру.

Іван Петрович займався благодійністю, допомагав сиротам і бідним, був шанованою постаттю в Полтаві. Помер він 10 листопада 1838 року і похований у рідній Полтаві.

Творчість Котляревського відіграла важливу роль у становленні української національної ідентичності та розвитку літератури. Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо».

Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури до 255-річчя письменника " Лицар української словесності".

 29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Цей день встановлено указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Нехай цей день стане нагадуванням про незламність духу і жертовність тих, хто поклав своє життя за нашу державу. Їхня пам'ять живе в наших серцях, їхній подвиг — у нашій свободі. Вічна пам'ять героям України! З глибокою шаною схиляємо голови перед тими, хто залишив своє життя на полі бою заради нашого майбутнього. Вони віддали найцінніше—своє життя, щоб ми могли жити у вільній країні. Нехай їхня пам'ять буде вічною, а їхній дух — живе в кожному з нас.

Із забуття - в безсмертя

 7 серпня 1819 року народився Пантелеймон Куліш – український письменник, літературний критик, видавець, мовознавець, історик, педагог, громадський діяч, фольклорист, етнограф, перекладач з багатьох європейських мов, автор першого українського історичного роману “Чорна рада”.

7 серпня 2024 року виповнюється 205 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша.

Пантелеймон Куліш — автор першого українського фонетичного правопису, він створив український буквар і першу “Граматику” для навчання дітей рідної мови, уклав першу збірку “Сільської бібліотеки для українського читача», відомий також як перекладач Біблії українською мовою. Саме він належить до тих діячів, які зробили величезний внесок у розвиток української культури, зробив безцінний внесок у розвиток української мови, літератури, філософії, історії, етнографії, перекладу, книгодрукування тощо.

У мирні часи на малій батьківщині Куліша в с. Гукове у його день народження влаштовували грандіозне свято “Кулішеві читання”. А у 2021 році відбувся масштабний фестиваль “Куліш FEST”, який планували зробити візитівкою Шосткинського краю. Однак через війну його поставили на паузу. Ім’я Пантелеймона Куліша, з дня народження якого 7 серпня виповнюється 205 років, стоїть в одному ряду з Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, які заклали основи розвитку сучасної української культури. Напевно, Куліш найскладніший із них усіх, бо часто змінював погляди, еволюціонував. Урешті полемізував щодо шляхів національного розвитку – робив це пристрасно, завзято, безкомпромісно, не раз ідучи проти мейнстріму громадської думки, прирікаючи себе на нерозуміння і на несприйняття, та навіть на вороже ставлення. Попри полярні оцінки, попри різкі, не раз скандальні розходження з багатьма людьми, які ще вчора були приятелями, Куліш був напрочуд постійний в одному. Він усе своє життя працював заради, за його словами, «рятівної для майбутнього української ідеї». Він чітко усвідомлював свою місію:

Я не поет і не історик, ні!

Я піонер з сокирою важкою:

Терен колючий в рідній стороні

Вирубую трудящою рукою.

Запрошуємо на літературну годину та перегляд літератури до 205-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша " Із забуття - в безсмертя".