пʼятницю, 12 квітня 2024 р.

Без права на забуття

 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається за ініціативою ООН.

У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
Це пам’ятна дата, яка відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Саме цей день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів».
Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів – це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.
Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.
Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком жорстокої російської агресії сотні наших військових перебувають у російському полоні в невимовно важких умовах. Вони повертаються виснажені й хворі, але незломлені.
Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.
Пам’ятаємо страшні сторінки історії, аби подолати ворога, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу, нашій безпеці та стабільності.




вівторок, 9 квітня 2024 р.

Заглядає в шибку казка

 Сьогодні завідуюча бібліотекою Галина Василівна завітала в дитячий садочок на екскурсію "Заглядає в шибку казка" з дитячими книгами. Діти мали змогу познайомитися з цікавими книгами, розглянути цікаві кольорові ілюстрації до казок. Разом з бібліотекарем почитали цікаві казки та вірші, провели вікторину "Заглядає в шибку казка", розгадували загадки про тварин та птахів.




















четвер, 4 квітня 2024 р.

Наша преса - на всі інтереси

Запрошуємо в бібліотеку на експрес-подорож " Наша преса - на всі інтереси", де можна познайомитися з періодичними виданнями, прочитати цікаві статті та замітки. Запрошуємо до перегляду!




 

понеділок, 25 березня 2024 р.

Благовіщення: історія свята

Народознавча година "Благовіщення: історія свята".
Навесні православні віряни відзначають свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. За новим церковним календарем православні українці святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці 25 березня.
За старим календарем Благовіщення відзначали 7 квітня.
Згідно з Євангелієм, це свято присвячене благій звістці, яку дізналася Діва Марія від ангела — що вона народить Сина Божого. Відразу після цієї звістки Марія завагітніла від Святого Духа, а через дев'ять місяців народила Ісуса.
Свято Благовіщення символізує початок великої справи Бога на землі та закликає віруючих до смирення, вдячності та віри у Божі задуми. У народному розумінні Благовіщення — початок весняно-літнього півріччя.
Благовіщення Пресвятої Богородиці: значення свята
Свято Благовіщення пов'язане з великою подією в житті Діви Марії та всього людства. Майбутню Богородицю виховували в храмі Єрусалиму, куди її віддали батьки, коли дівчинці виповнилося три роки. Давши обітницю Всевишньому, Марія залишалася дівою. А тому зі своїм названим чоловіком Йосипом вона вела скромне і благочестиве життя.
Явище, коли Архангел Гавриїл явився перед Дівою, щоб розповісти їй благу вість, описане в Євангелії від Луки.
Першими словами, які Марія почула від ангела, були: «Радуйся, Благодатна! Господь з тобою». Спочатку вона злякалася через те, що повинна народити Месію, але все ж прийняла Божу волю: «Так буде Мені по слову твоєму».
Згідно з православними традиціями, зачаття Ісуса Христа стало спокутуванням гріхопадіння Єви, яка є прародителькою людства.
Дату 25 березня для святкування Благовіщення обрали невипадково. Між нею та 25 грудня, коли святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем, — рівно дев'ять місяців.
Для вірян Благовіщення Пресвятої Богородиці — символ втілення Господа в людському світі, початок відкуплення гріхів.
В деяких країна навіть починали відлік нового року від дати Благовіщення. Зокрема, така традиція існувала в Англії до середини XVIII століття.
Українці на Благовіщення Пресвятої Богородиці традиційно ходять до церкви і святять там сіль. Освячену Благовіщенську сіль витрачають економно. Вважається, що вона може зцілювати хворих. Також такою сіллю можна посолити весільний коровай, щоб молоді завжди були разом.
Також існує традиція випускати в день свята голубів. З давніх-давен люди думали, що птахи долетять до неба і розкажуть ангелам-охоронцям про все хороше, що сталося за рік.
Серед християн існує думка, що на свято Благовіщення відкриваються небеса і Господь може почути всі молитви та прохання кожної людини, надати допомогу в великих справах. Багато вірян навіть здійснюють паломництво до святих місць.
Попри Великій піст, що триває в цей час, на Благовіщення можна їсти страви з риби. Також дозволяється вживати оливкову олію і навіть випити трохи вина.
Добре збирати лікарські трави, адже у цей день їхня зцілююча сила подвоюється.
Жінки цього дня вимовляли ім'я свого чоловіка 40 разів протягом дня — за віруваннями, це приносило родини на рік мир та щастя.

Загалом наші предки намагалися провести Благовіщення в хорошому настрої і в колі друзів.



 

четвер, 21 березня 2024 р.

Майстер сучасної української прози

 21 березня виповнюється 95 років з дня народження МУШКЕТИКА Юрія Михайловича - українського письменника, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.

Юрій Мушкетик - майстер сучасної української прози. Письменник постійно вів пошуки нових форм і засобів вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об'єктом дослідження людину. Мушкетик Ю.М. прагнув відобразити різні періоди життя суспільства, розглядав різноманітні життєві ситуації, показував різні соціальні верстви населення. Він пильно спостерігав за дійсністю, тому герої його творів такі реальні, а проблеми, яких він торкався, такі актуальні.
За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980).
Бібліографічний перегляд літератури "Майстер сучасної української прози". Запрошуємо до перегляду!




Не вмре поезія - не згине творчість духом

21 березня ‒ Всесвітній день поезії
«Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.» Л. Костенко
Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.
Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day).
У рамках святкування було запропоновано популяризувати поезію як один із видів мистецтва, що дає змогу всьому суспільству знайти і затвердити свою самобутність; формувати у ЗМІ та на різноманітних заходах належний образ поезії, з тим щоб подолати уявлення про неї як про щось застаріле. Мистецтво поетичного слова допомагає формувати і збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Зокрема, це стосується молоді, яка за допомогою поезії зможе відкрити для себе основоположні цінності життя.

Тематична поличка "Не вмре поезія - не згине творчість духом"




 

пʼятницю, 8 березня 2024 р.

Поклонися, земле, пам'яті Тараса

 9 березня в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.

Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.
Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.
Його думи та полум’яне слово відображали прагнення трудового люду до кращої долі. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української,
а й світової літератури, здобувши право на безсмертя.
Тому навіть через віки прибуває джерело
людської шани та поваги до нього.
Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.
Тож нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань, задля щасливого мирного майбутнього України!
Запрошуємо до перегляду на виставку-пам'ять для 5-9 класів "Поклонися, земле, пам'яті Тараса".






пʼятницю, 1 березня 2024 р.

Слово - це зброя

 Інформаційна хвилинка "Слово - це зброя".

3 березня відзначається Всесвітній день письменника
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».
Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери.
Рішення про відзначення такого свята було прийнято на 48 конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся в 1986 р. ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 р. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.
Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став відомий англійський письменник Джон Голсуорсі. В 1923 р. відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах. ПЕН-клуб виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни та між усіма країнами.
В Україну свято прийшло аж у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой – markivska-gromada.gov.ua.
В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник» (раніше – «Радянський письменник»). У Будинку письменників працює одна з кращих в Україні бібліотек з книжковим фондом у понад сто десять тисяч томів. Бібліотека виконує велику за обсягом інформаційну та бібліографічну роботу, постійно організовує книжкові ювілейні виставки сучасних письменників, популяризує нові надходження та висвітлює літературні події НСПУ. – library.khntusg.com.ua.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній.
Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.
Родина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішив спілкуватись виключно українською – daytoday.ua.
Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.
Джек Лондон був соціалістом, а крім того ‒ першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.
Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.
Едгар Аллан По все життя боявся темряви.
Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.
Чарльз Діккенс настільки не любив пам'ятники і монументи, що у своєму заповіті суворо заборонив зводити їх йому. Єдина бронзова статуя Діккенсу встановлена у Філадельфії.
У Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.
Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок ‒ блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток! – library.khntusg.com.ua.


середу, 21 лютого 2024 р.

Мова моя калинова

 21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Бібліографічний огляд літератури "Мова моя калинова".
Запрошуємо до перегляду!




понеділок, 19 лютого 2024 р.

Небесна Сотня: ціна свободи

 20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
В бібліотеці оформлена виставка-реквієм для різних категорій користувачів "Небесна Сотня: ціна свободи" Запрошуємо до перегляду!




четвер, 15 лютого 2024 р.

Афган - біль і пам'ять

 15 лютого 2024 року - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану.

Сьогодні - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 35-та річниця виведення військ з Афганістану.
Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю - війна була програна.
За десять років майже 150 тисяч українців пройшли через її горнило. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами. Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Трагічний слід вона залишила для багатьох українців та їхніх сімей. Кожен виніс з тієї війни свої спогади, свій біль і життєвий досвід...
Вічна пам'ять загиблим.
Запрошуємо на перегляд літератури "Афган - біль і пам'ять".