Творча спадщина П.Тичини

 Бібліографічний огляд літератури для різних груп користувачів "Творча спадщина П.Тичини" (133 роки від дня народження П.Г.Тичини).

На шляху до Соборності України

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. В 2024 році це буде 105-та річниця. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му. В Балківській бібліотеці оформлена книжкова виставка "На шляху до Соборності України". Запрошуємо до перегляду!!!

 

Класик української літератури

 

«Шляхетність, інтелігентність,

відданість обов’язкові – все це було у Васильченка,

все це він, людина передових демократичних переконань,

що самовіддано трудилася в ім’я духовного розвитку свого народу,

проніс крізь роки й десятиліття…»

О. Гончар

8 січня 2024 року літератуний світ України відмічає 145 років від дня народження Степана Васильченка (Панасенко) – видатного українського педагога, письменника, журналіста та громадського діяча.

Його творчість стала феноменальним явищем для української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Він жив і творив на межі епох, коли відбувалися значні історичні події, злам у свідомості багатьох людей, письменник увібрав у себе кращі традиції попередників і разом із тим розширював свої творчі можливості за рахунок сприйняття нового.

Літературознавці вважають, що саме народна етика стала для Васильченка критерієм вибору естетичних принципів, орієнтиром між існуючими літературними традиціями, утвердженими Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним та новаторськими шуканнями Коцюбинського, Стефаника, Кобилянської. Цим пояснюється те місце, яке посів С. Васильченко між «старою» та «новою» школами прозаїків. Зі «старою школою» його єднала тематика та стилістична причетність до оновленої оповідної традиції, а з «новою» – поглибленний психологізм.

Основні герої творів Васильченка – селяни, їхні діти, вчителі. Автор орієнтувався на народного читача. «Тонкі прийоми я ніс у маси, в море. Для тонкої літератури брав персонажі і теми у тій самій масі... До сонця! Я працюю над стилем. Над мовою, яку хочу оживити...» – так формулює письменник своє творче кредо. Опрацьовуючи цю тему, Васильченко досягнув значних творчих успіхів.

Запрошуємо до бібліотеки на тематичну полицю до 145-річчя С.В.Васильченка "Класик української літератури".

Степан Бандера - лицар української незалежності

 Інформаційна хвилинка " Степан Бандера - лицар української незалежності".

1 січня 2024 року виповнюється 115 років з дня народження провідника ОУН Степана Бандери. Він прославився як політичний діяч, є одним з найвідоміших борців за незалежність України та заклятим ворогом російських терористів, які "символічно" атакували дронами університет в Дублянах, де колись вчився сам Бандера.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року, у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священника.

Він увійшов в історію як український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Після розколу в 1940 році Організації українських націоналістів Бандера був головою Проводу ОУН-Б.

Попри багаточисленні домисли та наклепи, які поширювала радянська пропаганда навколо його імені, сьогодні для всіх свідомих патріотів України Степан Бандера є національним героєм, а його статус борця за незалежність України у XX столітті є законодавчо визначеним.

Зокрема, 2008 року Степан Бандера визнаний третім зі ста Великих Українців після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова за підсумками опитування громадської думи "Великі Українці".

А сьогодні під час російсько-української війни Бандера став символом спротиву.

Степан Бандера пробув у шлюбі з дружиною Ярославою майже 20 років. Мав трьох дітей: дочок Лесю та Наталію та сина Андрія. У дитинстві його діти не знали справжнього прізвища свого батька й носили прізвище Попель. Про діяльність свого батька вони дізналися тільки після його смерті.

Жертвами окупації - як нацистської, так і більшовицької, у різні роки стали рідні Степана Бандери та його дружини Ярослави, а також багато соратників провідника ОУН.

У липні-вересні 1941 році в окупованому нацистами Львові були заарештовані члени ОУН, які доклалися до підготовки та проголошення "Акту відновлення Української держави", й акумульовані у тюрмі на Лонцького та в тюрмі "Монтелюпіх" у Кракові. В результаті перша група ОУН у складі 24 осіб, серед яких були двоє братів Степана Бандери - Олександр і Богдан, привезена в липні 1942 року до концтабору Аушвіц (Освєнцім). Перший, який був доктором політекономії, загинув у таборі Аушвіц у липні 1942 року.

Крім того, в окупованому німцями Херсоні (за іншою версією - в Миколаєві) гестапо розстріляло третього брата Бандери Богдана. А у львівській в’язниці вбили брата дружини. Тещу Степана Бандери 26 липня 1944 року закатували лише за те, що її донька була заміжня за Бандерою. Крім то, НКВД у Києві розстріляло 10 липня 1941 рокубатька Степана Бандери.

Не полишаючи жаги до розправи, радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, Німеччині. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

Нині, в умовах майже дворічного супротиву українців повномасштабному російському вторгненню, що триває з 24 лютого 2022 року, ім'я Степана Бандери стало символом боротьби за незалежність України.

Зокрема, популярною стала пісня "Батько наш Бандера, Україна - мати". Так, в публічному просторі ця пісня з'явилася у березні 2019 року у виконанні священиків ПЦУ під проводом протоієрея Анатолія Зінкевича. 1 січня 2021 року після панахиди з нагоди 112-ї річниці від дня народження Степана Бандери пісня прозвучала у виконанні духовенства ПЦУ Івано-Франківська.

Як активний діяч Степан Бандера має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у XX сторіччі. 2010 року посмертно нагороджений званням Герой України, проте того ж таки року указ президента України про присвоєння Степанові Бандері цього звання скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду.

 Балківська бібліотека вітає усіх користувачів з Новим роком та з усіма новорічно-різдвяними святами. Бажаємо усім гарних свят, миру та Перемоги!!!