Сьогодні виповнюється 245 років від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка - видатного українського письменника та драматурга.
середа, 29 листопада 2023 р.
Корифей українського слова
Григорій Квітка-Основ’яненко – перший класик художньої прози та соціально-побутової комедії в літературі. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови. У своїх творах він порушував питання про високоморальні та етичні якості людини, акцентував на особливостях національного характеру, специфіці мислення, вірувань, звичаях, побуту, на цінностях та ідеалах українців.
Починаючи з 1827-го, Григорій звертається до драматургії. Його перша книга мала назву “Малороссийские повести, рассказаные Грыцьком Основьяненком” вийшла в 1834-му, друга – за три роки. Найвідоміші твори письменника:
“Конотопська відьма” (1833), екранізовано в 1990-му;
“Маруся” (1832);
“Салдацький патрет” (1833);
“Сватання на Гончарівці” (1835), екранізовано в 1958-му;
“Пан Халявський” (1839);
“Сердешна Оксана” (1841);
“Козир-дівка” (1838);
“Ганнуся” (1839);
“Шельменко – волосний писар” (1829), екранізовано в 1971-му.
понеділок, 27 листопада 2023 р.
Усі мої думки тобі, народе вільний, і пісня серця, музика душі тобі!
27 листопада 2023 року виповнюється 160 років від дня народження української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської.
1863, 27 листопада – у містечку Гура-Гумора на Буковині (нині - Румунія) народилася Ольга Кобилянська, письменниця та громадська діячка.
Перші оповідання написала німецькою мовою. Українська у її творчість прийшла разом зі знайомством з письменницею Наталією Кобринською та Софією Окуневською – першою українкою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині.
«Я не маю ніякого бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення, – читаємо у щоденнику Ольги Кобилянської.– В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут взяти?». Та вона змушена була займатись хатніми справами, доглядати меншого брата й матір, яка була дуже хвора.
Ольга Кобилянська стала учасницею феміністичного руху, обгрунтувавши його у брошурі «Дещо про ідею жіночого руху».
Під час поїздки до Києва зустрічалася з Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Михайлом Коцюбинським. Вона вирушила до Канева вклонитися могилі Тараса Шевченка. Гостювала у родини Косачів на їхньому хуторі Зелений Гай на Полтавщині, здружилася з Лесею Українкою.
1918-го, після окупації румунськими військами Північної Буковини починається румунізація краю. «Нема сонця в наших вікнах, нема і в душі», –пише Кобилянська. Вона ледь зводили кінці з кінцями, винаймаючи житло.
У Харкові протягом 1926–1929 вийшло дев’ятитомне зібрання творів Ольги Кобилянської. У цей час вона написала кілька нових оповідань та роман «Апостол черні».
У роки Другої світової війни жандармерія встановила нагляд за Кобилянською. Після смерті окупаційні власті заборонили публікувати некролог українською мовою та промови над могилою.
Померла Ольга Кобилянська 21 березня 1942-го у Чернівцях.
субота, 25 листопада 2023 р.
Співець душі народної
25 листопада 2023 року виповнюється 185 років з дня народження видатного українського письменника Івана Семеновича Нечуй-Левицького.
Іван Семенович Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик, духовно багата особистість, що добре розумілася та захоплювалася мистецтвом.
У 1993 році Українським фондом культури та київським Українським Домом з метою «пошанування і заохочення творчої спільноти до нових плідних пошуків у розробці національно-історичної проблематики» було засновано Премію імені Івана Нечуй-Левицького.
Запрошуємо до бібліотеки на літературну годину "Співець душі народної".
пʼятниця, 24 листопада 2023 р.
Криваві сльози України
Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років. Пам’ять загиблих не просто від голоду внаслідок неврожаю, природного лиха, а жертв цілеспрямованого сталінського геноциду українців. У цьому та наступному роках минає дев’ять десятиліть від цього злочину. Проте у світі Голодомор досі одностайно не визнаний геноцидом. Немає жодної резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка б чітко й аргументовано засудила радянський тоталітарний режим на рівні з нацизмом.
Цього року українці вшановуватимуть пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни з Росією. Війни, яка знову супроводжується геноцидними практиками, – російський режим уже не приховує мети знищити українську ідентичність.
четвер, 2 листопада 2023 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)