Тайна Різдва Христового

 

Краєзнавча хвилинка " Тайна Різдва Христового".

Різдво Христове – велике свято, урочистий день для всіх християн. Цього дня у людину втілився сам Бог, Спаситель світу. Дивно, що у Святому Письмі немає жодної вказівки на те, що день появи Месії на світ — це церковне свято чи якийсь особливий день. На той час дні народження не святкували в принципі. Та й давня Церква не відзначала Різдва. Народження Христа святкувалося у день Богоявлення.

Отже, звернемося до історії святкування Різдва Христового. Здавалося б тут усе просто. Цей день описаний євангелістами, безперечно, для християнина народження Царя Небесного, втілення в людину, можливість просити відпущення гріхів і вічне життя — велике свято. Не все так просто. Як ми вже й говорили, про святкування Різдва у Писанні не йдеться. І особливо немає обітниці наряджати ялинку, дарувати один одному подарунки.

Історія Різдва Христового описана у Святому Письмі, але святкування цієї події з’явилося пізніше. Різдво — одне із дванадцяти великих свят православної Церкви. У нашій традиції їх прийнято називати двонадесятими святами, це великі урочистості Церкви, які йдуть після Великодня. В іудейській традиції не святкували дні народження, у що важко повірити сучасним людям, і в Писанні немає обітниці про спеціальне святкування. Перші згадки про Різдво відносяться до IV століття. У 360 римський єпископ Ліберій згадував свято Різдва. У II столітті про Народження Христа говорили у день Богоявлення. Свято Богоявлення відзначало одразу три великі події — Народження Ісуса, принесення дарів та Хрещення. У старих требниках Різдво називають «Зимовим Великоднем», Воскресіння Христове було наслідком Різдва. Навколо них формувалася вся церковна практика. Це свято присвячене земному життю Христа. Наш Спаситель народився не в розкішному замку, а в хліві, де худоба ховалась від негоди. У римському храмі Санта-Марія Маджоре зберігається, ймовірно, частка ясел Ісуса.

Ісус Христос народився у Віфлеємі, того року імператор звелів провести перепис новонароджених. Богородиця та Йосип були з роду Царя Давида. У міських готелях по дорозі до Віфлеєму місця їм не знайшлося, тому Спаситель Світу з’явився на світ поряд зі стійлом, а Богонемовля поклали в годівницю для худоби — Його перші ясла. Про чудо, що відбулося, першим дізналися пастухи, які охороняли неподалік свої стада, як говорить Євангеліє від Луки. Зоряною ніччю до них з’явився Ангел Господній, щоб сповістити Велику Радість «бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель». Разом з Ангелом з’явилося і численне небесне військо, що волає «Слава у вишніх Богу!». Першими, хто вклонився до Господа, були прості люди, і прості люди стали першими проповідниками Христа. Ангел сказав їм: «Не бійтеся: се бо благовістку вам радість велику, що буде всім людом, бо народився вам сьогодні Спаситель, що є Христос Господь, у Давидовому граді», і смиренні пастирі перші удостоїлися поклонитися заради спасіння людей, що прийшов до «рабія зрака». Що ж означали ці слова? До народження Христа Бог ще ніколи раніше не втілювався. Взявши на себе гріхи світу, Ісус подарував людям надію на Спасіння, заповідавши своїм учням насамперед любов. Апостол Павло говорив, що смерть для нього стала б придбанням, тому що в тілі він був відлучений від справжнього джерела життя Христа. заповідавши своїм учням насамперед любов. Апостол Павло говорив, що смерть для нього стала б придбанням, тому що в тілі він був відлучений від справжнього джерела життя Христа. заповідавши своїм учням насамперед любов. Апостол Павло говорив, що смерть для нього стала б придбанням, тому що в тілі він був відлучений від справжнього джерела життя Христа.

Напередодні Різдва Христового передсвятковий день Святвечір. Святвечір — це «двері», що відкриває брами в Різдво.

До дня Різдва, великого свята, люди дотримуються Різдвяного посту. Пости у житті християнина займають одну третину року. У ці особливі дні християни намагаються доторкнутися до лихоліття, Вічності. Віруючі наслідують Христа, адже Христос постив. Намагатися уподібнитися до Христа треба не тільки в їжі, а й у духовному житті. Ми співпереживаємо навіть не самому святу Різдва, а явленню у світ Христа, тому, що Бог став людиною. Піст — це час очищення в духовному житті та одна з основних духовних діл людини. Святі угодники Божі постили, про що є численні згадки у Писанні. Багато Святих Подвижників проводили в суто пості все своє життя. Ісус говорив про необхідність посту Апостолам. На запитання Апостолів — чому їм вдалося вигнати бісів з біснуватого, Ісус відповів, що цей рід виганяється лише постом та молитвою. Молитва – для душі, а піст для тіла – важливі справи християнина. Різдвяний піст підготовчий. Ми готуємося до Різдва Господа, до дня великого свята, таке свято слід зустрічати з духовною чистотою. Щоб день Різдва не став звичайним днем, дотримується посту, людина кається у гріхах, щоб душа сприйняла це свято.

Символи Різдва Христового

Напередодні Різдва, на Святвечір, готуються святкові страви — сочево і кутя. Слово «вечір» саме пов’язане з приготуванням сочива. Це страви з пропарених злаків із медом. Їдять у Святвечір лише один раз, після святкового богослужіння.

Основним символом самого Різдва, звичайно, залишається Різдвяна ялинка. Вона займає особливе місце у православній традиції. Символами Різдва і зараз залишаються Священні дари — золото, ладан та смирна.

Ще один важливий символ Різдва – Віфлеємська зірка.

Люди завжди вдивлялися в зірки і захоплювалися нічним небом. Але Вифлеємська зірка посідає особливе місце. Це та зірка, яка привела до колиски Ісуса волхвів з дарами. Її промені вказали шлях до місця народження Спасителя. Вважається, що після цього волхви самі прийняли християнство та проповідували Христа. Цю зірку у будинках кріплять на верхівку Різдвяної ялинки. Восьмикінцева зірка присутня також на іконі Божої Матері «Неопалима купина». Раніше її встановлювали і на куполи перших церков. Історію зірки зі Сходу описав євангеліст Матвій. Волхви добре знали карту зоряного неба і вважали, щоби зірки — це не просто космічні об’єкти, а й знаки, які розповідають про долю людей. У П’ятикнижжя Мойсея міститься передбачення пророка Валаама. Ця людина не належала до ізраїльського народу, вона мала язичницьке походження. Він проголосив «нову зірку від Якова», тому волхви чекали на появу особливої ​​зірки на Сході. Поклоніння Ісус від язичників, волхвів говорить про те, що всі часи і народи, всі земні царі рано чи пізно схиляться перед Христом.

Ангел і дзвіночки нагадують нам про проголошення народження Господа пастухам. Дзвін дзвіночків прославляє Господа. У багатьох країнах на Різдво прийнято запалювати свічки. Їхнє світло символізує Божественне сяйво радості Різдва Христового.

Балківська бібліотека вітає усіх з Різдвом Христовим!!!