Іван Драч: невтомний шукач нового змісту

 17 жовтня 2026 року виповнюється 90 років від дня народження Івана Федоровича Драча (1936–2018) — визначного українського поета-шістдесятника, перекладача, кіносценариста, драматурга та першого голови Народного Руху України.

Перший відомий вірш Івана Драча – «Ми за мир», був надрукований у районній газеті 9 травня 1951 року, коли майбутній поет ще вчився у 7-му класі. Через 10 років він опублікував у газеті «Літературна Україна» драму-феєрію «Ніж у сонці». Твір відразу привернув до себе увагу критики, а ім’я його автора зробив широко відомим. 

Саме відтоді поезія Івана Драча зайняла почесне «хрестоматійне» місце в усіх історіях української літератури ХХ століття. Протягом 1962−1988 pоків вийшли його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм сонця» (1988), «Вірші та поеми» і «Лист до калини» (1990), «Вогонь з попелу» (1995), «Сізіфів меч» (1999), «Крила» (2001), «Противні строфи» (2005), «Сонце моє» та зібрання «Твори: у 3 т.» (2010).

Запрошуємо на бібліографічний огляд літератури з нагоди 90-річчя І.Драча "Іван Драч: невтомний шукач нового змісту"