Пи сьменник української інтелігенції

17 вересня виповнюється 160 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського – українського письменника-модерніста, видатного естета і людинознавця, художника слова, майстера імпресіоністичного малюнка, культурного і громадського діяча.

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Його вихованням займалася переважно мати. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще з юних літ.

В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури "Письменник української інтелігенції".

 

" Я син свого часу..."

 10 вересня виповнюється 130 років від дня народження видатного українського кінорежисера, автора культових кінострічок, актора, письменника, кінодраматурга, художника Олександра Петровича Довженка (1894-1956)

Олександр Петрович Довженко – видатна постать в історії вітчизняної культури, класик світового кіно. Його картини «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Україна в огні» (1943) та інші стали безсмертними шедеврами. Запроваджені новаторські методи монтажу і роботи з кадром (кадр-скетч, кадр-плакат і т.д.) мали величезний вплив на весь світовий кінематограф. Початок українського поетичного кіно теж по’язують з ім’ям О. Довженка (ВУФКУ [Всеукраїнське фотокіноуправління], кінець 1920-х – початок 1930-х рр.). Чарлі Чаплін свого часу висловив думку, що «слов’янство дало світу кіно лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка». Його фільм «Земля» (1930) входить до десяти найкращих кінострічок всесвітньої історії кіно.

Твори Довженка

оповідання «Воля до життя»

кіноповість «Зачарована Десна»

кіноповість «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)

оповідання «Мати»

оповідання «Ніч перед боєм»

кіноповість «Повість полум’яних літ»

Нащадки запорожців (драматична поема)

кіноповість «Україна в огні»

кіноповість «Поема про море»

кіноповість «Антарктида»

кіноповість «Арсенал»

кіноповість «Щорс»

кіноповість «Мічурін»

п’єса «Життя в цвіту»

«Щоденник» (1941-56)

Оповідання «Сон» та інші.

В бібліотеці оформлена тематична поличка до ювілею письменника " Я син свого часу..." Запрошуємо до перегляду!

Лицар української словесності

 255 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769–1838), українського письменника, драматурга, поета, театрального та громадського діяча, основоположника сучасної української літератури

Іван Петрович Котляревський — український письменник, класик нової української літератури, громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою.

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного шляхтича. Його батько працював канцеляристом, родина належала до української шляхти, хоча й без значних статків. Початкову освіту Іван здобув у дяківській школі, а потім навчався в Полтавській духовній семінарії, де почав цікавитися літературою, мовами та класичними творами античності.

Після завершення навчання він кілька років працював домашнім учителем у багатих родинах, що дало йому змогу добре вивчити український побут і народні звичаї. У 1796 році Котляревський вступив на військову службу, брав участь у російсько-турецькій війні, де продовжував свою літературну діяльність.

Він став відомим завдяки поемі «Енеїда», яку почав писати в 1794 році, хоча перше видання з'явилося лише в 1798 році. Це був революційний твір, адже він став першим великим твором, написаним українською народною мовою, що наближало літературну мову до повсякденного життя українців. У 1819 р. написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

Окрім літературної діяльності, Котляревський багато працював на благо громадськості. У 1810-х роках він очолював Полтавський театр, який став одним із перших осередків української драматургії. Саме на сцені цього театру у 1819 році була поставлена його п'єса «Наталка Полтавка», яка також мала величезний вплив на розвиток українського театру.

Іван Петрович займався благодійністю, допомагав сиротам і бідним, був шанованою постаттю в Полтаві. Помер він 10 листопада 1838 року і похований у рідній Полтаві.

Творчість Котляревського відіграла важливу роль у становленні української національної ідентичності та розвитку літератури. Творча спадщина І. Котляревського — це поема «Енеїда», п ’ecu «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо».

Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури до 255-річчя письменника " Лицар української словесності".

 29 серпня - День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Цей день встановлено указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину.

Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, під час російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Нехай цей день стане нагадуванням про незламність духу і жертовність тих, хто поклав своє життя за нашу державу. Їхня пам'ять живе в наших серцях, їхній подвиг — у нашій свободі. Вічна пам'ять героям України! З глибокою шаною схиляємо голови перед тими, хто залишив своє життя на полі бою заради нашого майбутнього. Вони віддали найцінніше—своє життя, щоб ми могли жити у вільній країні. Нехай їхня пам'ять буде вічною, а їхній дух — живе в кожному з нас.

Із забуття - в безсмертя

 7 серпня 1819 року народився Пантелеймон Куліш – український письменник, літературний критик, видавець, мовознавець, історик, педагог, громадський діяч, фольклорист, етнограф, перекладач з багатьох європейських мов, автор першого українського історичного роману “Чорна рада”.

7 серпня 2024 року виповнюється 205 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша.

Пантелеймон Куліш — автор першого українського фонетичного правопису, він створив український буквар і першу “Граматику” для навчання дітей рідної мови, уклав першу збірку “Сільської бібліотеки для українського читача», відомий також як перекладач Біблії українською мовою. Саме він належить до тих діячів, які зробили величезний внесок у розвиток української культури, зробив безцінний внесок у розвиток української мови, літератури, філософії, історії, етнографії, перекладу, книгодрукування тощо.

У мирні часи на малій батьківщині Куліша в с. Гукове у його день народження влаштовували грандіозне свято “Кулішеві читання”. А у 2021 році відбувся масштабний фестиваль “Куліш FEST”, який планували зробити візитівкою Шосткинського краю. Однак через війну його поставили на паузу. Ім’я Пантелеймона Куліша, з дня народження якого 7 серпня виповнюється 205 років, стоїть в одному ряду з Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, які заклали основи розвитку сучасної української культури. Напевно, Куліш найскладніший із них усіх, бо часто змінював погляди, еволюціонував. Урешті полемізував щодо шляхів національного розвитку – робив це пристрасно, завзято, безкомпромісно, не раз ідучи проти мейнстріму громадської думки, прирікаючи себе на нерозуміння і на несприйняття, та навіть на вороже ставлення. Попри полярні оцінки, попри різкі, не раз скандальні розходження з багатьма людьми, які ще вчора були приятелями, Куліш був напрочуд постійний в одному. Він усе своє життя працював заради, за його словами, «рятівної для майбутнього української ідеї». Він чітко усвідомлював свою місію:

Я не поет і не історик, ні!

Я піонер з сокирою важкою:

Терен колючий в рідній стороні

Вирубую трудящою рукою.

Запрошуємо на літературну годину та перегляд літератури до 205-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша " Із забуття - в безсмертя".

Медовий Спас або Маковія: народні традиції святкування

 Краєзнавча хвилинка " Медовий Спас або Маковія: народні традиції святкування".

За новим церковним календарем у 2024 році Медовий Спас (також відомий як Маковій) в Україні відзначатимуть 1 серпня. Це велике свято, яке раніше припадало на 14 серпня, але з переходом на новий стиль календаря дата змінилася.

Медовий Спас: традиції

Медовий Спас вважається початком Успенського посту, який триває два тижні. Тому 1 серпня заведено пекти печиво з медового тіста, готувати інші десерти з меду та займатися бджільництвом.

У цей день також освячують воду, квіти та мак. Люди святково вбираються та вирушають у церкву з букетами польових квітів.

Мед на Медовий Спас вважається цілющим, тому його додають у страви та напої для вилікування різних хвороб.

Маковія та свято Всемилостивого Спасителя

Народна назва свята — Маковія або Маковея, має свої корені в давніх традиціях. Святі мученики Маккавеї (або Маковеї) — це сім братів (Авім, Гурій, Маркелл, Антонін, Єлеазар, Євсевон та Алим), їхня мати Соломонія та вчитель Єлеазар, які загинули за свою віру під час гонінь, організованих сирійським царем Антіохом IV Епіфаном у II столітті до Різдва Христова. Вони відмовилися порушувати закони своєї віри та за це були жорстоко страчені.

Свято на честь мучеників Маковеїв відзначається також 1 серпня за новоюліанським календарем, що збігається зі Винесення чесних древ Хреста Господнього.

Святкування Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці - це перше з трьох свят Спаса. Згідно з церковним переказом, під час боїв з волзькими болгарами у 1164 році, князь Андрій Боголюбський і його війська отримали божественну підтримку через ікони Спасителя, Пресвятої Богородиці та чесного хреста, які принесли їм перемогу. На згадку про це чудо було встановлено святкування.

Традиції відзначення

Цього дня віряни можуть звертатися з молитвами до Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, просячи захисту від хвороб та лих. Цю молитву можна читати як у церкві, так і вдома, але важливо, щоб вона йшла від щирого серця і супроводжувалася чистими помислами та вірою в її силу.

Назва "Медовий Спас" пов'язана з традицією освячення меду, зібраного в цей період. Вважається, що саме до цього дня закінчується медозбір, і продукт бджільництва набирає своїх найкращих якостей. Віряни несуть його до церкви для освячення, після чого мед стає особливо цінним і використовується в лікувальних та обрядових цілях.

Крім того, цього дня заведено освячувати мак, який символізує силу, захист та родючість. У народних звичаях він був важливим елементом обрядових страв і захистом від злих духів. На Маковія ще освячують букети з польових квітів, трав, маківок та інших рослин, які називають "маковійчиками". Вони зберігаються в оселях протягом року як оберіг.

Творчість Олени Пчілки

 Життя та творчість Олени Пчілки

Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів.

Свій письменницький псевдонім Олена Пчілка «позичила» від невсипущих трудівниць-бджілок. Як працьовита бджола, протягом усього життя несла вона в щільник української культури свою посильну працю - художні твори, переклади, активно виступала як видавець, громадський діяч. Її не дуже велика обсягом, але вагома своїм демократичним спрямуванням, гуманістичним змістом, реалістичним відтворенням дійсності літературна творчість посідає почесне місце в історії розвитку української літератури. Письменниця часом підписувала свої твори й іншими псевдонімами. Основні з них - Анело; Бабуся Олена; Віщий Олег; Гнибіда; Княжна; Кучубеївна; Колодяжинська О. та інші. Майже півстоліття трудилася Олена Пчілка на ниві української літератури і культури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор. Твори письменниці пройняті глибокою симпатією до трудящого люду, в них порушуються гострі соціальні та культурні питання доби, втілені передові естетичні ідеали. Переклади Олена Пчілки вводили в українську літературу перлини світової класики, розширювали її горизонти, збагачували зображальні можливості, сприяли розвитку української літературної мови, а спогади про видатних діячів української культури М. Старицького, М. Лисенка, М. Кропивницького, О.

Запрошуємо на літературну годину до 175-річчя від дня народження Олени Пчілки " Творчість Олени Пчілки".