Грані великого таланту

 28 липня 2025 року виповнилося 145 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка – яскравого представника українського модернізму, талановитого письменника, драматурга, політика і мислителя.

З ім’ям В. Винниченка пов’язані найважливіші політичні процеси перших десятиліть ХХ століття. Він брав активну участь в українському національному визвольному русі: був заступником голови Центральної Ради, а згодом першим головою українського уряду в часи Української Національної Республіки.

Як письменник, Володимир Винниченко за 50 років творчих пошуків залишив нам 15 романів, 23 пєси, понад сотню новел, листи, велику кількість завершених, але не опублікованих праць. Серед найвідоміших літературних творів Володимира Винниченка – «Краса і сила», «Гріх», «Чесність з собою», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Сонячна машина», «Чорна пантера і білий ведмідь», «Дисгармонія», «Великий Молох» й «Молода кров».

В бібліотеці оформлено перегляд літератури " Грані великого таланту". Запрошуємо ознайомитися з творами Володимира Винниченка!

Україна: віхи історії

 15 липня в Україні відзначають День Української Державності. Це свято збігається з Днем Хрещення Руси-України та днем вшанування Київського князя Володимира Великого.

День Української Державності встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Спершу святкування відбувалось 28 липня, та коли Україна перейшла на новоюліанський календар її змістили на 15 липня.

Дата покликана нагадувати громадянам про понад тисячолітню традицію українського державотворення, початок якого – у середньовічній Русі, центром якої був Київ.

Свято має власний символ — композицію з чотирьох тризубів, кожен із яких уособлює ключові засади української державності: боротьбу, незалежність, історичну тяглість і національну ідентичність.

У 988 році київський князь Володимир Великий прийняв християнство як державну релігію, що стало цивілізаційним вибором для Русі, спадкоємицею якого є Україна. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу, а серед її спадків Русі – герб у формі тризуба, гривня як грошова одиниця та Київ як політичний і культурний центр України.

Розбудову європейського вектора розвитку культурно-релігійного простору, закладеного Володимиром, продовжили Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

З нагоди цієї дати в бібліотеці діє виставка-роздум " Україна: віхи історії". Запрошуємо до перегляду!

Поділля - земля квітучої краси

 28 травня – Всеукраїнський день краєзнавства

Рішення про встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства та його щорічне відзначення 28 травня прийняв VI з’їзд Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2017 року.

У цей день, 28 травня 1925 року, в місті Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, під час роботи якої було створено Український комітет краєзнавства.

Саме від цього дня, який вважається офіційною датою інституціоналізації вітчизняного краєзнавчого руху, веде відлік своєї історії Національна спілка краєзнавців України http://nsku.org.ua/

Всеукраїнський день краєзнавства започаткований з метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства.

Запрошуємо на виставку-подорож "Поділля - земля квітучої краси".

Засновник українського театру

 22 травня виповнюється 185 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840-1910) – видатного українського драматурга, актора, режисера і театрального діяча. Він був одним із засновників українського професійного театру, який увійшов в історію як «театр корифеїв». Його творчість заклала фундамент національної театральної традиції, поєднуючи народну мову, побут і проблематику з високим художнім рівнем. Серед найвідоміших п’єс Кропивницького – «Дай серцю волю, заведе в неволю» та «Глитай, або ж павук».

Мистецький шлях Кропивницького - яскравий приклад високого професіоналізму, неперевершеного таланту, громадянського подвигу і самовідданого служіння національному культурному відродженню. З його іменем пов'язано створення українського професійного театру в Україні, який в ті часи був осередком і головним джерелом української культури. Багато українців не знали грамоти, тому не мали змоги читати нашу прекрасну класику. Вистави Кропивницького відкривали глибинний світ літератури і мистецтва, несли в народ величне слово, розширювали горизонти духовності.

Театр видатного майстра підносив все українське – історію, побут, пісні й танці, мелодійну мову.

Марко Кропивницький володів майже всіма театральними професіями, творив на сцені правдиву картину життя - із радощами і печалями, пошуками істини та справедливості, сподіваннями й розчаруваннями. За свій вік Кропивницький зіграв понад 500 ролей. Ролі були різнопланові - як драматичні, так і комічні, і всі вони стали шедеврами сценічного перевтілення та глибокого розкриття характеру персонажа.

Як драматург він написав більше 40 творів, які сьогодні складають золотий фонд української літератури. Не сходять зі сцени його драми і комедії, серед яких найвідоміші: «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», «Скрутна доба», «Помирились», «Пошились у дурні» та багато інших.

Запрошуємо на годину-роздум " Засновник українського театру", де можна познайомитися з творчістю письменника.

Барському історичному музею - 40 років!!!

 

Кримські татари. Режим поневірянь і надій

 Історична довідка "Кримські татари. Режим поневірянь і надій".

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України[1][2].

Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу.

Із 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах.

Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі безневинних людей. Було знищено цілі родини.

1994-го року в Україні, згідно Указу Президента України № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначався «День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу»[3]. Згодом, 16 травня 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова, напередодні 70-ї річниці виселення кримських татар з Криму[4] започаткований «День боротьби за права кримськотатарського народу», що згідно з документом відзначається щорічно 18 травня[5].

12 листопада 2015 року Верховною Радою України установлений 18 травня «День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу», який також вшановує пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року.

Пам'ять вічно жива

 8 травня Україна відзначає День пам'яті, примирення та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто загинув у боротьбі за свободу нашої країни. Їхній подвиг навіки вписаний у нашу історію. Нехай пам’ять про них живе у наших серцях.

Вшановуємо всіх, хто поліг у Другій світовій війні, захищаючи мирне майбутнє. Їхня мужність - приклад для поколінь. Вічна шана героям! Слава Україні!

Цей день - не просто дата, а символ нашої вдячності та пошани до героїв минулого. Ми згадуємо тих, хто виборював свободу ціною власного життя. Особливо нині, коли новий ворог знову прагне знищити нашу незалежність. Віримо в перемогу і єдність нашого народу!

З Днем пам’яті та примирення! Хай у наших серцях живе світла згадка про тих, хто віддав своє життя заради миру. У ці складні часи ми як ніколи розуміємо, якою дорогою є ціна свободи. Нехай більше ніколи війна не стукає у наші домівки.

Низький уклін усім, хто загинув у страшних роках війни. Їхній подвиг не забутий, їхня жертовність надихає. Ми молимося за всіх, хто сьогодні захищає наші кордони від нового агресора. Пам’ятаємо минуле - боремось за майбутнє.

Це важливе свято, що присвячене вшануванню пам'яті всіх, хто боровся за свободу та незалежність, і тих, хто віддав своє життя за мир в Україні, Європі, світі. Пам’ятаймо — лише єдність, повага до минулого та відповідальність за майбутнє допомагають нам захищати мир сьогодні.

Запрошуємо на перегляд літератури "Пам'ять вічно жива!"