Життєві таємниці Лесі Українки

25 лютого минає 155 років з дня народження Лесі Українки - поетеси, перекладачки, мислительки, жінки незламної сили. Вона не просто писала — вона творила майбутнє, загартовуючи дух нації словом, що стало зброєю і світлом водночас.

Одна з фундаторок новітньої української літератури, її ім’я давно переступило межі часу й простору. Вона стала народною в найглибшому сенсі — її рядки звучать крізь століття, її поезія не старіє, а щораз набирає нової сили, особливо тоді, коли країні потрібна віра.

Її обдарованість розквітла змалку: у п’ять років вона вже писала листи, у дев’ять - створила свій перший вірш «Надія», а в тринадцять її твори з’явилися друком. Не навчаючись у школі через хворобу, вона здобула глибоку освіту завдяки матері - Олена Пчілка - та приватним учителям, опанувала багато мов і відкрила для себе світову культуру.

Псевдонім Леся Українка вона обрала невипадков: на знак єдності з ідеями свого дядька Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Уже в юному віці вона свідомо визначила свій шлях - бути голосом свого народу.

Її слово почули у світі: у 1971 році ЮНЕСКО проголосило 100-річчя від дня її народження подією міжнародного значення. А до 150-річного ювілею світ отримав повне зібрання її творів у 14 томах - духовний скарб, що й нині промовляє до кожного з нас.

Леся Українка - це не лише сторінка історії. Це подих свободи, це сміливість бути собою, це натхнення, яке живе в українському слові й у серці кожного, хто любить свою країну.

Літературна година "Життєві таємниці Лесі Українки

 

Лютий: грані незламності

 24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку розв’язала і веде російська федерація проти України та Українського народу з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору та акти геноциду щодо українців.

Водночас Війна за Незалежність України проти одвічного ворога — московії — триває вже дванадцять років: з 19–20 лютого 2014 року, коли відбулися перші акти збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та були зафіксовані перші перетини державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.

24 лютого 2026 року в Україні відповідно до рішення Верховної Ради України відбудеться Національний день молитви.

Запрошуємо до бібліотеки на виставку-пам'ять " Лютий: грані незламності".

Мова - коріння нації

 21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом.

Міжнародний день рідної мови — це нагода вшанувати рідну мову, захистити її самобутність та сприяти її розвитку.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови і щиро бажаємо всім серцем і душею завжди любити свою країну, пишатися рідною мовою і прославляти свою культуру. Нехай мова завжди залишається сильним і потужним інструментом не тільки спілкування, а й розвитку.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури "Мова - коріння нації"

Небесна Сотня - Герої нашого часу

 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні.

День Героїв Небесної Сотні - пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, затверджений Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

104 Героям Небесної Сотні посмертно було присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Україна заплатила надто високу ціну за свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Запрошуємо до перегляду на виставку-роздум "Небесна Сотня - Герої нашого часу".

Афганістан: героїзм крізь біль і сум

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Відійшло в історію 37 років, як вивели війська з Афганістану.

15 лютого 1989 року останній радянський солдат "обмеженого контингенту" залишив територію Афганістану.

Відзначення цієї дати свідчить про глибоку повагу українського суспільства до людей, яким довелося в мирні повоєнні роки виконувати нелегкий інтернаціональний обов’язок в «гарячих точках»: Афганістані, Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Єфіопії та інших країнах світу.

І ветерани, воїни-інтернаціоналісти, тоді вважали, що більше ніколи не будуть гинути українці… Ніколи не думалося, що нам доведеться ховати наших братів, які знову змушені були взятися за зброю. Більше сотні ветеранів Афганістану загинуло в АТО/ООС, більше 400 поранено, тисячі зараз захищають Україну від терористів-ворогів на Сході.

Важко згадувати ті роки, жорстокі роки Афганської війни, локальних війн…

У бойових діях в Афганістані брали участь 165 000 українців, з яких загинуло 3500 воїнів, 9000 отримали поранення.

День виведення військ з Афганістану це і свято афганців-ветеранів, і день пам’яті та скорботи за всіма загиблими воїнами-інтернаціоналістами. Десятирічна війна в Афганістані – велика трагедія. Вона залишила важкі спогади військовим. Омила сльозами їхні родини, що чекали вдома. Через пекло Афганістану пройшли сотні тисяч українських військових.

Інформаційна година "Афганістан: героїзм крізь біль і сум"