З книгою жити - з добром дружити

 До тижня дитячої та юнацької книги

книжкова виставка " З книгою жити - з добром дружити".

Творчість наших земляків

 21 березня в Україні і світі святкують Всесвітній день поезії. Свято започаткувала ЮНЕСКО 1999 року, щоб підкреслити значення поетичного слова в культурі людства та підтримати розвиток поезії у світі. Поезія вважається однією з найдавніших форм мистецтва слова. Вона допомагає передавати емоції, думки й досвід поколінь, зберігати мовне багатство та культурну спадщину народів. Цього дня у різних країнах проводять літературні читання, поетичні фестивалі, зустрічі з авторами та творчі конкурси. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року. І вперше Всесвітній день поезії пройшов у 2000 році в Парижі. В Україні Всесвітній день поезії почав відзначатися з 2004 року.

Запрошуємо на книжкову виставку до Всесвітнього дня поезії "Творчість наших земляків"

Український Гімн: символ нескореності та свободи

 Інформаційна година "Український Гімн: символ нескореності та свободи".

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну України.

Державний Гімн України має глибоку історію, що бере початок у ХІХ столітті. Текст вірша «Ще не вмерла Україна» у 1862 році написав український етнограф і поет Павло Чубинський. Уже невдовзі твір набув широкого розголосу серед української громади. Музику до нього створив греко-католицький священник і композитор Михайло Вербицький.

Вперше публічно пісня прозвучала 10 березня 1865 року в місті Перемишль під час урочистостей, присвячених пам’яті Тараса Шевченка. Саме ця дата згодом стала символічною для відзначення Дня Державного Гімну України.

Пісня швидко стала одним із духовних символів українського національного руху. Вона виконувалася під час визвольних змагань, державотворчих процесів початку ХХ століття, а також у період відновлення незалежності України у 1991 році.

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України. 6 березня 2003 року було ухвалено Закон України «Про Державний Гімн України», яким офіційно затверджено слова першого куплета та приспіву твору Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького.

Відповідно до статті 20 Конституції України, Державний Гімн України поряд із Державним Прапором та Державним Гербом є символом суверенітету і незалежності нашої держави.

Сьогодні Державний Гімн України звучить не лише під час офіційних урочистостей — він у серці кожного українця. Його слова відгукуються в думках і молитвах, підтримують у складні моменти, додають віри й сили. В умовах триваючої боротьби за свободу та незалежність нашої держави Гімн став символом внутрішньої стійкості, єдності та незламного духу нації.

Нехай слова Державного Гімну надихають кожного з нас на згуртованість, відповідальність і щоденну працю задля розвитку нашої громади та зміцнення Української держави.

Великий син великого народу

 9 березня 2026 року минає 212 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Т. Г. Шевченка. 10 березня 2026 року виповнюється 165 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861). Великий Кобзар, поет та художник помер у Санкт-Петербурзі у віці 47 років, наступного дня після свого дня народження, але згодом був перепохований на Чернечій горі в Каневі, згідно з його заповітом.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Його творчість неоціненна. Вона має велике значення не тільки для нашого часу, а й для майбутніх поколінь.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю.

З нагоди цих дат в бібліотеці оформлено книжкову виставку "Великий син великого народу", де можна познайомитись з життям та творчістю поета. Запрошуємо до перегляду!

Життєві таємниці Лесі Українки

25 лютого минає 155 років з дня народження Лесі Українки - поетеси, перекладачки, мислительки, жінки незламної сили. Вона не просто писала — вона творила майбутнє, загартовуючи дух нації словом, що стало зброєю і світлом водночас.

Одна з фундаторок новітньої української літератури, її ім’я давно переступило межі часу й простору. Вона стала народною в найглибшому сенсі — її рядки звучать крізь століття, її поезія не старіє, а щораз набирає нової сили, особливо тоді, коли країні потрібна віра.

Її обдарованість розквітла змалку: у п’ять років вона вже писала листи, у дев’ять - створила свій перший вірш «Надія», а в тринадцять її твори з’явилися друком. Не навчаючись у школі через хворобу, вона здобула глибоку освіту завдяки матері - Олена Пчілка - та приватним учителям, опанувала багато мов і відкрила для себе світову культуру.

Псевдонім Леся Українка вона обрала невипадков: на знак єдності з ідеями свого дядька Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». Уже в юному віці вона свідомо визначила свій шлях - бути голосом свого народу.

Її слово почули у світі: у 1971 році ЮНЕСКО проголосило 100-річчя від дня її народження подією міжнародного значення. А до 150-річного ювілею світ отримав повне зібрання її творів у 14 томах - духовний скарб, що й нині промовляє до кожного з нас.

Леся Українка - це не лише сторінка історії. Це подих свободи, це сміливість бути собою, це натхнення, яке живе в українському слові й у серці кожного, хто любить свою країну.

Літературна година "Життєві таємниці Лесі Українки

 

Лютий: грані незламності

 24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку розв’язала і веде російська федерація проти України та Українського народу з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору та акти геноциду щодо українців.

Водночас Війна за Незалежність України проти одвічного ворога — московії — триває вже дванадцять років: з 19–20 лютого 2014 року, коли відбулися перші акти збройної агресії проти мирних громадян у центрі української столиці та були зафіксовані перші перетини державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.

24 лютого 2026 року в Україні відповідно до рішення Верховної Ради України відбудеться Національний день молитви.

Запрошуємо до бібліотеки на виставку-пам'ять " Лютий: грані незламності".

Мова - коріння нації

 21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом.

Міжнародний день рідної мови — це нагода вшанувати рідну мову, захистити її самобутність та сприяти її розвитку.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови і щиро бажаємо всім серцем і душею завжди любити свою країну, пишатися рідною мовою і прославляти свою культуру. Нехай мова завжди залишається сильним і потужним інструментом не тільки спілкування, а й розвитку.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури "Мова - коріння нації"

Небесна Сотня - Герої нашого часу

 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні.

День Героїв Небесної Сотні - пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, затверджений Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

104 Героям Небесної Сотні посмертно було присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Україна заплатила надто високу ціну за свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Запрошуємо до перегляду на виставку-роздум "Небесна Сотня - Герої нашого часу".

Афганістан: героїзм крізь біль і сум

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Відійшло в історію 37 років, як вивели війська з Афганістану.

15 лютого 1989 року останній радянський солдат "обмеженого контингенту" залишив територію Афганістану.

Відзначення цієї дати свідчить про глибоку повагу українського суспільства до людей, яким довелося в мирні повоєнні роки виконувати нелегкий інтернаціональний обов’язок в «гарячих точках»: Афганістані, Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Єфіопії та інших країнах світу.

І ветерани, воїни-інтернаціоналісти, тоді вважали, що більше ніколи не будуть гинути українці… Ніколи не думалося, що нам доведеться ховати наших братів, які знову змушені були взятися за зброю. Більше сотні ветеранів Афганістану загинуло в АТО/ООС, більше 400 поранено, тисячі зараз захищають Україну від терористів-ворогів на Сході.

Важко згадувати ті роки, жорстокі роки Афганської війни, локальних війн…

У бойових діях в Афганістані брали участь 165 000 українців, з яких загинуло 3500 воїнів, 9000 отримали поранення.

День виведення військ з Афганістану це і свято афганців-ветеранів, і день пам’яті та скорботи за всіма загиблими воїнами-інтернаціоналістами. Десятирічна війна в Афганістані – велика трагедія. Вона залишила важкі спогади військовим. Омила сльозами їхні родини, що чекали вдома. Через пекло Афганістану пройшли сотні тисяч українських військових.

Інформаційна година "Афганістан: героїзм крізь біль і сум"

 

Крути: бій за майбутнє

 Історична хвилинка "Крути: бій за майбутнє".

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя.

Бій під Крутами відбувся на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Він тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва у складі близько чотирьох сотень вояків.

В березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. Після цього про подвиг молоді під Крутами було забуто на більш як 70 років. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише 2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

Чарівний сад поезії

 23 січня виповнюється 135 років від дня народження Павла Григоровича Тичини, українського поета, перекладача, публіциста.

В історії української літератури постаті співця «Сонячних кларнетів» Павла Тичини немає рівних. Він увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Тичина належить до тих великих талантів, котрі, за словами самого поета, «не замикаються в магічні кола», а дослухаються до голосу людства.

Молодий Тичина подарував Україні яскраву поезію, наповнену символізмом, музикою та світлом. Його збірка «Сонячні кларнети» – літературний вибух. Він пише так модерново, яскраво й потужно, що навіть критики зараховують автора до найвизначніших ліриків світу! А стиль його називають «кларнетизмом».

Поет самотужки опанував майже двадцять іноземних мов, зробив цінні поетичні переклади, зокрема з ідишу, російської, білоруської, вірменської, грузинської, арабської мови. Загалом, збереглися переклади поета на українську мову із сорока мов світу. У творчому доробку Тичини є також переклади оперних лібрето, зокрема опер «Лоенгрін» Ріхарда Вагнера, «Князь Ігор» Олександра Бородіна, фрагменти до опери «Ніч перед Різдвом» Миколи Римського-Корсакова тощо.

У 12 томів вмістилося все творче надбання Павла Григоровича. Там не лише вірші й поеми, а й оповідання. Сам він у зрілому віці оцінив свій доробок скептично, мовляв, «усе вміститься на 50 сторінках».

Безсмертні твори великого митця – автора «Сонячних кларнетів» живуть і будуть жити, зачаровувати щирою й бентежною оркестрово-космічною музикою високої поезії, поки живе український народ і його співуча мова.

В бібліотеці оформлено бібліографічний перегляд літератури "Чарівний сад поезії", де можна познайомитися з життям та творчістю письменника.Запрошуємо до перегляду!

День Соборності: історія та сучасність

 День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

Соборність України - це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.

Історія українського народу водночас і героїчна, і трагічна. Українське минуле – це історія народу, який сотні років боровся за своє виживання, за визволення від численних загарбників та створення власної держави, за збирання в межах єдиної країни своїх власних земель.

22 січня 1919 року вперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

Сьогодні росія як і 100 років тому прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Нині Україна продовжує боротьбу за свою незалежність та соборність.

З нагоди цієї дати бібліотека запрошує на інформаційну годину та перегляд літератури для 8-9 класів "День Соборності: історія та сучасність".

Джек Лондон - людина-легенда

 Джек Лондон — американський письменник, громадський діяч, один із найпопулярніших авторів пригодницької та соціально-філософської прози початку ХХ століття.

Джек Лондон народився 12 січня 1876 р. в бідній родині в Сан-Франциско. Його дитинство було складним: він рано змушений був працювати, щоб допомагати сім’ї. Освіту здобував нерегулярно, багато займався самоосвітою, захоплювався читанням і писанням. У юності працював на фабриках, був матросом на риболовецьких суднах, мандрівником і шукачем пригод. Цей життєвий досвід згодом став основою його художніх творів.

Лондон брав участь у золотій лихоманці на Клондайку (1897–1898 рр.), що справило вирішальний вплив на його творчість. Хоча він не розбагатів, саме там зібрав матеріал для найвідоміших оповідань і романів.

Письменник активно цікавився соціальними питаннями, був прихильником соціалістичних ідей, виступав за права робітників, що відображалося в його публіцистиці та художніх творах.

Літературний успіх прийшов до Джека Лондона на початку ХХ століття. Він став одним із перших американських письменників, хто досяг світової слави та фінансової незалежності виключно завдяки письменництву. Його твори вирізняються динамічним сюжетом, глибоким психологізмом і філософськими роздумами про людину, природу, боротьбу за існування та сенс життя.

Останні роки життя провів на власному ранчо в Каліфорнії. Страждав від проблем зі здоров’ям, зловживав алкоголем, що погіршувало його стан. Помер у 1916 році у віці 40 років.

Основні твори:

«Поклик предків» - роман про повернення до первісних інстинктів і боротьбу за виживання. Головна ідея - сила природи та спадкових інстинктів сильніша за цивілізаційні обмеження.

«Біле Ікло» - історія одомашнення дикої істоти. Твір розкриває вплив середовища на характер і показує, що любов і добро можуть змінити навіть жорстоку природу.

«Морський вовк» - філософський роман про протистояння гуманізму й соціального дарвінізму. Образ Вовка Ларсена уособлює культ сили й безжальності.

«Мартін Іден» - соціально-психологічний роман про самореалізацію та ілюзорність «успіху». Критика буржуазного суспільства й трагедія людини, яка досягла мети, але втратила сенс життя.

«Любов до життя» - новела про надлюдську волю до існування. Основна ідея — інстинкт життя сильніший за страх смерті та фізичне виснаження.

«Залізна п’ята» - антиутопія про диктатуру олігархії. Твір застерігає від соціальної нерівності й тоталітаризму, підкреслює небезпеку безконтрольної влади.

У творчості Джека Лондона центральними є: боротьба людини за виживання; протистояння цивілізації й дикої природи; сила волі, мужність і самотність; соціальна нерівність і криза капіталістичного суспільства.

Джек Лондон справив значний вплив на розвиток світової пригодницької та соціальної прози. Його твори перекладені десятками мов і залишаються актуальними завдяки поєднанню захопливого сюжету з глибоким філософським змістом.

Запрошуємо на тематичну поличку "Джек Лондон - людина-легенда".

Журавка з подільського жита

 6 січня виповнюється 85 років з дня народження видатної української поетеси родом із Вінниччини Ганни Танасівни Чубач (1941 – 2019), яка збагатила українську поезію творами в усіх поетичних жанрах – і для дітей, і для дорослих.

На долю пані Ганни випали нелегкі життєві випробування. Батько дівчинки Танасій Чубач загинув у перший рік Другої світової війни. Разом з мамою Софією та бабусею Олександрою пережили тяжкі воєнні та голодні післявоєнні часи. Зовсім дитиною пасла сусідську корівку, заробляючи кухоль молока. Коли народилися у другому шлюбі мами дві сестрички та братик, стала їм нянькою, а ще оповідачкою власновигаданих казок. А ледь навчившись писати, дівчинка складала вірші. Ще в шкільні роки Ганнуся собі намріяла, що, як виросте, стане такою ж відомою, як Олесь Гончар. І її вірші теж будуть у підручниках.

Талант і цілеспрямованість зробили свою справу і молода журналістка всього із однією поетичною збіркою «Журавка» в 1971 році стала членкинею Спілки письменників України. Рекомендації їй дали корифеї української поезії Платон Воронько та Павло Усенко. Схвально віднеслися до творчості молодої подільської поетеси письменники Олесь Гончар, Андрій Малишко, Борис Антоненко-Давидович.

Ганна Танасівна Чубач не підвела своїх вчителів і наставників, її талант розцвів повною мірою, появилося її багатогранне обдарування: вона пише балади і поеми, пісні і музику до них, музичні казки і віршовані абетки, лічилки і скоромовки, алфавітні усмішки і загадки-відгадки, малює квіти лаком на склі.

Ганна Чубач – заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба», Євгена Гуцала, Анатолія Бортняка, Лесі Українки.

У 1997 році у поїздці до Вашинґтона на Всесвітню конференцію «Література ХХІ століття» Чубач обрали радником від слов’янських народів. На Міжнародній презентації виставки «Жіночі голоси української літератури» (організованої у січні 2003 р. Національною парламентською бібліотекою України) серед видатних українок-письменниць таких, як Олена Пчілка, Леся Українка, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Ліна Костенко, названо і ім’я Ганни Чубач.

У листопаді 2023 року в Києві на честь поетеси було названо Бібліотеку імені Ганни Чубач для дітей.

Ганна Чубач – авторка понад 77 збірок віршів для дорослих і дітей, 500 ліричних і дитячих пісень, сотень авторських радіопередач та концертних програм (пісень на власні мелодії).

Її поезія легко лягає на музику, понад 300 пісень створені у співдружності з композиторами Олександром Білашем, Людмилою Єрмаковою, Тетяною Стаматті-Оленєвою, Михайлом Чембержі, Людмилою Височинською.

Навіть композитор Богдан Весоловський одного разу запримітив збірку 17-річної української поетеси Ганни Чубач і його вразив вірш «Я знов тобі». І написав пісню, яка згодом стала хітом у виконанні Ірини Яросевич – відомої співачки польської еміграції.

А ще Ганна Чубач складала мелодії сама. Мабуть, далися взнаки музичні гени, адже її батько був скрипалем. А мати Софія від природи мала незвичний голос – меццо-сопрано, як у славетної української співачки Соломії Крушельницької. Ганна Танасівна згадувала, як вона в дитинстві бувала на посиденьках, де її мати заводила пісню, а жінки вливалися в неї своїми повнозвучними народними голосами. Дівчинка теж любила співати, знала багато народних пісень, а то ще й сама вплітала свої слова в пісню.

Цю любов до пісень вона несла все життя, записувала їх з власного голосу (співала так, як підказувала душа) й віддавала записи співакам, які пристосовують пісні до свого голосу й виконавської манери.

Найвідоміші пісні – «Крила», «Хустка тернова», «Не відлітайте, лелеки», «Пісня про поле…», «Горіло над морем багаття», «Замовляю музику словам» – у репертуарі відомих українських співаків. А її пісню «Черепаха-аха» знають майже всі українські діти.

Цікаво, що звання «Заслужений діяч мистецтв України» Ганна Чубач отримала не за суто літературну діяльність, а за авторські пісенні програми, з якими поетеса та її улюблені виконавці виступали у різних регіонах України.

Запрошуємо на літературну подорож " Журавка з подільського жита".