пʼятниця, 22 грудня 2023 р.

Основоположник прози для дітей

 


Сьогодні 22 грудня 2023 року виповнюється 190 років від дня народження Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської), видатної української письменниці.
Марко Вовчо к—українська письменниця, перекладачка, видавниця. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. В 1860-их роках Вовчок здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році україномовної збірки «Народні оповідання».Марко Вовчок-майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини.
Марія Олександрівна Вілінська (справжнє ім’я) була двічі одружена. З першим своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Маркевичем познайомилась в Орлі, де він відбував заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. З другим чоловіком — Михайлом Дем’яновичем Лобач-Жученко, одружилась після смерті Опанаса.
Матір Марії — Парасковія Петрівна походила з російського дворянського роду Данилових. Батько — Олександр Олексійович Вілінський — збіднілий дворянин, армійський офіцер у відставці, помер, коли донці було лише 6 років. Вітчим (другий чоловік Парасковії) був дуже жорстоким, люто знущався як з кріпаків, так і з власної родини. Одного разу програв маєток у карти і покинув сім’ю на призволяще.
У віці 12 років мати віддала Марію до приватного пансіону в Харкові, де вона провчилася неповних три роки.
Марко Вовчок знала багато іноземних мов, перекладала російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна, твори Альфреда Брема, Чарльза Дарвіна.
В січні 1851 року, після весілля з Маркевичем, Марія виїжджає до України, живе в Чернігові, Києві та Немирові. Молодята живуть у постійній скруті, змінюють весь час квартири. У цей час письменниця часто виїжджала у села і збирала український фольклор.
Була знайома з Т. Шевченком, І. Тургенєвим, М. Некрасовим, М. Салтиковим-Щедріним, М. Костомаровим, П. Кулішом, Д. Менделєєвим, О. Бородіним, Л. Толстим, Жюлем Верном.
У 1859 році Марко Вовчок тяжко захворіла і разом із сином Богданом поїхала на лікування до Німеччини, а згодом до Великої Британії, Швейцарії, Італії та Франції.
Упродовж 1860-1866 років Марія живе у Парижі. Її життя було скрутним, бо гонорарів за друкування творів у журналах ледь вистачало, щоб оплачувати маленьку кімнату на околиці міста. Щоб хоч якось заробити копійку, письменниця починає друкувати у французьких журналах деякі з «Народних оповідань», перекладених французькою. Оповідання сподобалися французьким читачам. Повість-казка Марка Вовчка «Маруся» видавалась у Франції 20 разів. Повість «Маруся» стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, була відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції для шкільних бібліотек.
У 1891 році усиновила свого першого онука Бориса, рятуючи репутацію майбутньої невістки, адже хлопчик народився до шлюбу. Хоча невістка Ліза і син Богдан повінчались після народження Бориса, хлопчик всеодно залишився у Марії і всі вважали його молодшим сином письменниці.
За повість «Кармелюк» і оповідання «Два сини» Марко Вовчок зазнає переслідувань царської цензури, що змусило її залишити Петербург назавжди, в якому вона прожила 10 років після Франції.
Запрошуємо до бібліотеки на літературну годину та перегляд літератури "Основоположник прози для дітей".




Немає коментарів:

Дописати коментар