з 8 год. до 17 год.
Перерва на обід з 13 год. до 14 год.
Вихідний день - субота, неділя
Санітарний день - остання п'ятниця кожного місяця.
субота, 30 вересня 2017 р.
вівторок, 5 вересня 2017 р.
День Незалежності
Чимало глядачів зібрали цього святкового дня виступи колективів художньої самодіяльності району «Мій рідний край, моя Україно», концерт за участю переможців конкурсу «Голос Країни» та інших талановитих виконавців, а також театралізоване козацьке шоу вогню «Полум’я віків».
середа, 10 травня 2017 р.
Перемога одна на всіх
З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.
Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна".
Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:
- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.
Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.
Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна".
Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:
- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя.
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.
Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.
Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
пʼятниця, 28 квітня 2017 р.
Чорна спадщина Чорнобиля
26 квітня, в світі згадують жертв катастрофи на Чорнобильській атомній станції, що сталася 31 рік тому
Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС призвів до зростання радіаційного рівня, який в 30-40 разів більший, ніж при вибуху в Хіросімі в 1945 році.
26 квітня 1986 року в гасінні пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС брали участь 65 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, 6 з них в результаті радіоактивного опромінення загинули.
59 осіб отримали високі дози радіоактивного опромінення і стали інвалідами, захворювання яких пов'язане з виконанням службових обов'язків під час гасіння пожежі. За 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС померли 17 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, які брали участь в гасінні пожежі в день Чорнобильської катастрофи, 5 осіб виїхали за межі України.
Чорнобильська катастрофа призвела до одного з найбільших викидів радіації. Це призвело до масового радіаційного забруднення територій, звідки виселили близько 200 тисяч людей. Зони відчуження були створені на території Київської області в Україні, Гомельської і Могильовської областей Білорусі, а також Брянської області Росії.
Безпосередньо від вибуху і при гасінні пожежі загинула 31 людина, понад 200 були госпіталізовані. У той же час точна кількість людей, які передчасно померли або втратили здоров'я внаслідок аварії, підрахувати неможливо.
Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу в 2000 році.
26 квітня 1986 року в гасінні пожежі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС брали участь 65 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, 6 з них в результаті радіоактивного опромінення загинули.
59 осіб отримали високі дози радіоактивного опромінення і стали інвалідами, захворювання яких пов'язане з виконанням службових обов'язків під час гасіння пожежі. За 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС померли 17 працівників пожежної охорони органів внутрішніх справ, які брали участь в гасінні пожежі в день Чорнобильської катастрофи, 5 осіб виїхали за межі України.
Чорнобильська катастрофа призвела до одного з найбільших викидів радіації. Це призвело до масового радіаційного забруднення територій, звідки виселили близько 200 тисяч людей. Зони відчуження були створені на території Київської області в Україні, Гомельської і Могильовської областей Білорусі, а також Брянської області Росії.
Безпосередньо від вибуху і при гасінні пожежі загинула 31 людина, понад 200 були госпіталізовані. У той же час точна кількість людей, які передчасно померли або втратили здоров'я внаслідок аварії, підрахувати неможливо.
Чорнобильська АЕС повністю припинила роботу в 2000 році.
вівторок, 28 лютого 2017 р.
Курси підвищення кваліфікації
понеділок, 30 січня 2017 р.
Бібліотечний урок "Робота з формулярами"
27 січня 2017 року в Балківській сільській бібліотеці був проведений бібліотечний урок для учнів 2 класу на тему " Робота з формулярами". Бібліотекар ознайомила дітей з формулярами користувачів, як ними користуватися, як брати книги в бібліотеці. Діти познайомилися з новими книгами та журналами, які отримала бібліотека.
середа, 25 січня 2017 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)