Чорнобиль - без права на забуття

 38 років тому на ЧАЕС сталася найбільша в людській історії техногенна катастрофа

Минуло тридцять вісім років, як сталася Чорнобильська аварія. Уже виросло покоління, яке знає про неї хіба що з розповідей людей середнього і старшого віку або з літератури, фільмів, ЗМІ чи новітньої історії. Тож нагадаємо: 26 квітня 1986 року о 1 годині 24 хвилині ночі на четвертому енергоблоці ЧАЕС під час виведення його у плановий ремонт і проведення випробувань турбогенератора стався вибух і виникла пожежа, яка перекинулась на дах третього енергоблоку. Тут слід додати, що подібні випробування на атомній станції, яка працювала, проводили вперше.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.

Минуло 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

Чорнобиль не забувся, не може забутися. Він не тільки в нашій пам’яті, не лише в сучасній історії України. Чорнобиль постійно – якщо й не прямо, безпосередньо, то опосередковано – про себе нагадує. І застерігає світ, а передусім жалюгідних любителів усіляких авантюр: з атомним джином не слід жартувати.

Запрошуємо на бібліографічний перегляд літератури "Чорнобиль - без права на забуття".

Вільям Шекспір - геній століть

 23 квітня виповнюється 460 років від дня народження Вільяма Шекспіра, знаного у всьому світі англійського драматурга Єлизаветинської епохи, поета та актора.

Вільям Шекспір – найвидат­ніший поет і драматург англій­ського Відродження, який зробив значний внесок у розвиток духовної куль­тури світу. На жаль, біо­графічних відомостей про життя митця, його характер, театральну діяльність збереглось дуже мало. Життя Шекспіра – загадка для наших поколінь.

Традиційно вважають, що Вільям Шекспір народився 23 квіт­ня, в заможній за тим часом родині Джона Шекспіра. Батько Вільяма обирався на різні суспільні посади, один раз був вибраний мером міста. Його мати, вроджена Арден, належала до одної із найдавніших англійських родин. Вільям відвідував граматичну школу, в котрій викладали латинську й грецьку мови, літературу й історію. Проживаючи в про­вінційному місті, він тісно спіл­кувався з народом, від якого засвоїв англійський фольклор і багатство народної мови. Після батькового банкрутства п'ятнадцятирічний Вільям змушений був самостійно заробляти собі на життя. Його ранній шлюб з Енн Хетевей, яка була старша за нього на 8 років, був вимушеним.

У травні наступного року у Шекспіра народилася перша дитина, донька Сусанна. На початку 1585 р. Енн народила двійнят: доньку Джудіт і сина Гамнета. Синові судилося коротке життя – він помер через одинадцять років. Натомість обидві доньки пережили бать­ка, вийшли заміж, мали дітей, однак, незважаючи на це, рід Шекспірів урвався ще у XVII ст.

Брак вірогідних фактів про життя Шекспіра породив безліч біографічних припущень. Зокрема, існувала легенда, що невдовзі після народження двійнят Шекспір був змушений покинути і сім'ю, і рідне місто, рятуючись від переслідування сусіда-лендлорда, в угіддях якого він займався браконьєрством. Давня, але доволі сумнівна історія. Найімовірніше, що Шекспір вирушив у Лондон услід за однією з численних акторських труп, що гастролювали у Стретфорді. Спокуса театром виявилася надто сильною, і Шекспір подався в актори.

У 1587 році виїхав у Лондон і став грати на сцені, хоча великого успіху як актор не мав. З 1593 року працював у театрі Бербеджа як актор, режисер і драматург. При Якові I трупа Шек­спіра отримала статус королівської. В 1599 році брав участь у побудові лондонського театру «Глобус», став його пайовиком – і наступні 10 років був у списках його трупи. Впродовж багатьох років Шекспір займався лихварством, а в 1605 році став відкупником церковної десятини.

За кілька років до смерті Шекспір збайдужів до театру (1612). Він нічого не писав, і приблизно саме у цей час повернув­ся на постійне мешкання до свого рідного міста Стретфорда, де жили його дружина та доньки.

Ще одна загадка – що спонукало його, перебуваючи в апогеї слави і життєвого успіху, покинути столицю і податися на спочинок? Можливо, хвороба. В усякому разі, за свідченням сучасних графологів, підписи на всіх трьох аркушах шекспірівського заповіту зроблені рукою хворої людини. До речі, цей заповіт – один із небагатьох документів, який, без сумніву, зберігає почерк Шекспіра.

23 квітня 1616 року Шекспір помер. Через три дні його тіло було поховане під вівтарем стретфордської церкви.

Сьогодні Шекспір відомий цілому світові. Він написав більше 150 сонетів, 37 п’єс, декілька поем. Вони перекладені майже на всі мови світу.

Перші переклади Шекспіра українською мовою належать Пантелеймонові Кулішу та Михайлові Старицькому. Від Куліша до Григорія Кочура з'явилося 8 перекладів «Гамлета». Інші драматичні твори Шекспіра перекладали Іван Франко, Юрій Федькович, Павло Грабовський, Яків Гординський, Максим Рильський, Іван Кочерга, Юрій Клен та інші. До найвизначніших належать переклади Тодося Осьмачки («Макбет», «Король Генріх IV»), Майка Йогансена і Володимира Щерба­ненка («Отелло»), Ірини Стешенко («Отелло»), Григорія Кочура («Гамлет»), Миколи Лукаша («Двоє сеньйорів з Верони»), Миколи Бажана («Буря»). На еміграції Шекспіра перекладали Максим Славінський, Ігор Костецький, Святослав Гордин­ський, Остап Тарнавський, Яр Славутич, Олег Зуєвський тощо.

Першим твором Шекспіра, поставленим на українській сцені, була п’єса «Макбет» у виконанні трупи «Кийдрамте» (1920, режисер Лесь Курбас). Найчастіше українські театри ставлять такі комедії Шекспіра – «Приборкання норовливої», «Віндзорські витівниці», «Багато галасу даремно» та ін. «Отелло» вперше поставив львівський театр «Руська бесіда» (1923, режисер і виконавець гол. ролі Олексій Загаров), а слідом театр імені Марії Заньковець­кої в Катеринославі (1926, режисер Панас Саксаганський, у гол. ролі Борис Романицький). Українська прем'єра «Гамлета» відбулася у Львові (1943, режисер Йосип Гірняк, у головній ролі Володимир Блавацький), потім у Харкові (1956, у гол. ролі Я. Геляс). Роль короля Ліра в однойменній виставі теат­ру імені Івана Франка (1959) виконав Мар'ян Крушельницький.

Повне зібрання творів Вільяма Шекспіра на українській мові було видане у 1986 році у 6 томах .

Сонети Шекспіра можна не тільки читати, а навіть і співати.

Чистий зелений світ навколо тебе

 20 квітня - Всеукраїнський день довкілля.

В Україні у третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища його започаткували у 1998 році згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98, після Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії еколонічного руху.

Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом.

Охорона довкілля - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.

Кожен може зробити свій внесок в збереженні природи та покращенні екологічної ситуації на нашій планеті.

Перші кроки досить прості:

відмовляйтеся від поліетиленових пакетів, адже це екологічно та економно - окупантів сортуємо в біорозкладні пакети;

відмовляйтеся від одноразових пляшок та посуду - бандерівське смузі краще готувати в скляних пляшках;

будьте енергоефективними у побуті - не видавайте ворогу позиції світловими чи шумовими ефектами працюючої техніки;

обирайте найбільш екологічній транспорт - здаємо нашим захисникам захоплені у ворога танки/бтри/літаки, щоб не псували нам екологію;

економте воду - оберігайте рідні водойми (хто зна який ще крейсер потрібно буде відправити в королівство Нептуна);

купуйте менше, аналізуючи свої потреби, та не викидайте - використовуйте продукти раціонально і, за можливості, допомагайте тим хто наразі знаходиться у скрутному становищі;

сортуйте сміття і віддавайте на переробку - усіх загарбників по пакетах (біорозкладних!) і відправляємо на... переробку туди, звідки вони прийшли.

Захистимо свою планету разом! Запрошуємо на еко-мандрівку

"Чистий зелений світ навколо тебе".

Без права на забуття

 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається за ініціативою ООН.

У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Це пам’ятна дата, яка відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Саме цей день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів».

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів – це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком жорстокої російської агресії сотні наших військових перебувають у російському полоні в невимовно важких умовах. Вони повертаються виснажені й хворі, але незломлені.

Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.

Пам’ятаємо страшні сторінки історії, аби подолати ворога, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу, нашій безпеці та стабільності.

Заглядає в шибку казка

 Сьогодні завідуюча бібліотекою Галина Василівна завітала в дитячий садочок на екскурсію "Заглядає в шибку казка" з дитячими книгами. Діти мали змогу познайомитися з цікавими книгами, розглянути цікаві кольорові ілюстрації до казок. Разом з бібліотекарем почитали цікаві казки та вірші, провели вікторину "Заглядає в шибку казка", розгадували загадки про тварин та птахів.

Наша преса - на всі інтереси

Запрошуємо в бібліотеку на експрес-подорож " Наша преса - на всі інтереси", де можна познайомитися з періодичними виданнями, прочитати цікаві статті та замітки. Запрошуємо до перегляду!

 

Благовіщення: історія свята

Народознавча година "Благовіщення: історія свята".

Навесні православні віряни відзначають свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. За новим церковним календарем православні українці святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці 25 березня.

За старим календарем Благовіщення відзначали 7 квітня.

Згідно з Євангелієм, це свято присвячене благій звістці, яку дізналася Діва Марія від ангела — що вона народить Сина Божого. Відразу після цієї звістки Марія завагітніла від Святого Духа, а через дев'ять місяців народила Ісуса.

Свято Благовіщення символізує початок великої справи Бога на землі та закликає віруючих до смирення, вдячності та віри у Божі задуми. У народному розумінні Благовіщення — початок весняно-літнього півріччя.

Благовіщення Пресвятої Богородиці: значення свята

Свято Благовіщення пов'язане з великою подією в житті Діви Марії та всього людства. Майбутню Богородицю виховували в храмі Єрусалиму, куди її віддали батьки, коли дівчинці виповнилося три роки. Давши обітницю Всевишньому, Марія залишалася дівою. А тому зі своїм названим чоловіком Йосипом вона вела скромне і благочестиве життя.

Явище, коли Архангел Гавриїл явився перед Дівою, щоб розповісти їй благу вість, описане в Євангелії від Луки.

Першими словами, які Марія почула від ангела, були: «Радуйся, Благодатна! Господь з тобою». Спочатку вона злякалася через те, що повинна народити Месію, але все ж прийняла Божу волю: «Так буде Мені по слову твоєму».

Згідно з православними традиціями, зачаття Ісуса Христа стало спокутуванням гріхопадіння Єви, яка є прародителькою людства.

Дату 25 березня для святкування Благовіщення обрали невипадково. Між нею та 25 грудня, коли святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем, — рівно дев'ять місяців.

Для вірян Благовіщення Пресвятої Богородиці — символ втілення Господа в людському світі, початок відкуплення гріхів.

В деяких країна навіть починали відлік нового року від дати Благовіщення. Зокрема, така традиція існувала в Англії до середини XVIII століття.

Українці на Благовіщення Пресвятої Богородиці традиційно ходять до церкви і святять там сіль. Освячену Благовіщенську сіль витрачають економно. Вважається, що вона може зцілювати хворих. Також такою сіллю можна посолити весільний коровай, щоб молоді завжди були разом.

Також існує традиція випускати в день свята голубів. З давніх-давен люди думали, що птахи долетять до неба і розкажуть ангелам-охоронцям про все хороше, що сталося за рік.

Серед християн існує думка, що на свято Благовіщення відкриваються небеса і Господь може почути всі молитви та прохання кожної людини, надати допомогу в великих справах. Багато вірян навіть здійснюють паломництво до святих місць.

Попри Великій піст, що триває в цей час, на Благовіщення можна їсти страви з риби. Також дозволяється вживати оливкову олію і навіть випити трохи вина.

Добре збирати лікарські трави, адже у цей день їхня зцілююча сила подвоюється.

Жінки цього дня вимовляли ім'я свого чоловіка 40 разів протягом дня — за віруваннями, це приносило родини на рік мир та щастя.

Загалом наші предки намагалися провести Благовіщення в хорошому настрої і в колі друзів.