Вишивка - душа українського народу

 21 травня Україна та світ відзначають Всесвітній день вишиванки — свято, яке символізує національну єдність, незламність та український генетичний код. Цього року міжнародній акції виповнюється рівно 20 років з моменту її заснування. Мільйони українців по всьому світу одягають вишиті сорочки, демонструючи солідарність, силу та любов до своєї землі.

Щиро вітаємо з Днем вишиванки! Бережімо українське та передаваймо його наступним поколінням.

Запрошуємо на виставку-інсталяцію "Вишивка - душа українського народу

У кожнім слові - біль народу

 14 травня 2026 року виповнюється 155 років від дня народження Василя Стефаника (1871–1936) — видатного українського письменника, майстра психологічної новели та експресіонізму.

У світову літературу Василь Семенович Стефаник увійшов як видатний майстер психологічної новели. Прозова спадщина Василя Стефаника невелика за обсягом. Це близько 70 новел, що склали його прижиттєві збірки «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926), а також видання «Твори» (1933).

З нагоди ювілейної дати письменника запрошуємо на бесіду та перегляд літератури "У кожнім слові - біль народу".

Сапання клумб

 

Не загасити пам'яті вогонь...

 8 травня 2026 року в Україні відзначають День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. У ці дні разом з Європою та світом ми відзначаємо День пам’яті та примирення і вшановуємо мужність і відданість тих, хто здобував Перемогу у Другій світовій війні.

Нині, як і 78 років тому Україна воює з агресором. Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах повномасштабної війни росії проти України. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні. Наша земля перетворилася на форпост захисту миру, свободи та людської гідності в Європі.

Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна – про колосальні жертви, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Схиляємо голову перед пам’яттю тих, хто поклав своє життя, щоби зупинити нацизм; вічно пам’ятатимемо тих, хто загинув, щоби не дати розростися раковій пухлині рашизму. Пам’ять робить нас сильнішими, ми неодмінно переможемо.

В бібліотеці оформлена тематична виставка з нагоди цієї дати "Не загасити пам'яті вогонь..." Запрошуємо до перегляду

Трагедія людства - Чорнобиль

 26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня Чорнобильської катастрофи — найбільшої техногенної аварії в історії людства, яка стала глобальним символом ядерної небезпеки та нагадуванням про ціну людської безвідповідальності.

У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції під час технічного експерименту сталися два вибухи. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу, яка поширилася далеко за межі України, охопивши значні території Європи.

За оцінками міжнародних організацій, зокрема ВООЗ та UNSCEAR, наслідки катастрофи набули глобального характеру. Радіоактивне забруднення різного ступеня охопило до трьох чвертей території Європи.

Аварія спричинила довготривалі екологічні, медичні, соціальні та економічні наслідки: зростання захворюваності,

руйнування екосистем,

вимушене переселення сотень тисяч людей, психологічні травми,

масштабні втрати для держав.

Першими на ліквідацію наслідків стали пожежники, військові, інженери та медики. Вони діяли в надзвичайно небезпечних умовах, часто без повного усвідомлення ризиків, і фактично стали щитом для України, Європи та світу. Їхній подвиг назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.

Водночас Чорнобиль став і трагічним прикладом системних проблем: замовчування правди, ідеологічного контролю інформації та нехтування безпекою людей. Ці події стали одним із чинників суспільних змін і посилення демократичних та екологічних рухів, а також вплинули на подальші історичні процеси.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Підтримуємо тих, хто живе з наслідками.

І передаємо правду наступним поколінням.

До роковин Чорнобильської трагедії запрошуємо на виставку-реквієм " Трагедія людства - Чорнобиль".

Олег Чорногуз - гуморист і сатирик

15 квітня 1936 року народився Олег Чорногуз — український письменник, журналіст, редактор журналів «Перець» та «ВУС», автор численних книжок гумору та сатири. Заслужений діяч мистецтв України (1996); секретар (з 1988), член президії Національної спілки письменників України.

Олег Чорногуз — найвідоміший сучасний український письменник-сатирик, автор першого українського сатиричного роману.

Народився 15.04.1936 у селі Іванів Калинівського р-ну на Вінничині. Після закінчення Івано-Франківської с/ш № 5 вступив до Чернівецького військового училища, але згодом покинув навчання і вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, який закінчив 1964 року.

Понад 20 років працював у журналі "Перець" — від фейлетоніста до головного редактора. Лауреат премій ім. Остапа Вишні, ім. І.Багряного, ім. О.Гончара та ін. Серед найвідоміших книг письменника: повість "Голубий апендицит" (за яку і автор, і редакція журналу "Прапор" були піддані компартійній критиці, зокрема й у московській "Правді"); книги гумору та сатири "Портрет ідеала", "Сіамський слон", "Веселі поради", "Між нами кажучи", "Сповідь старого холостяка", "Як доглядати Зевса", "Українські колобки" та ін.

Сатиричні романи: "Аристократ" із Вапнярки" (написаний 1973, опублікований 1979 р.), "Претенденти на папаху" (1983), "Вавілон на Ґудзоні" (1985), "Я хочу до моря" (1974, знятий з друку, опублікований 1989 р.), "Дари піґмеїв" (2005), "Примхи долі" (2006), "Золотий скарабей" (2007), "Ремезове болото" (2007), "Гроші з неба" (2009), "Твори" (в 2 т., 1986), "Твори" (в 7 т., 2006).

В бібліотеці оформлено перегляд літератури "Олег Чорногуз - гуморист і сатирик". Запрошуємо до перегляду!

 

Серцем написані книги

 13 квітня 2026 року виповнилося 120 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906–1997) — видатної української дитячої письменниці, казкаря, перекладачки та педагогині. Уродженка Полтави, вона стала основоположницею жанру дитячої біографічної повісті та створила улюблені поколіннями казки, такі як «Цвітарінь».

Основні факти про ювілярку:

Творчий доробок: Писала глибокі природничі казки, історичні твори для дітей («Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький») та біографічні повісті (найвідоміша — про Тараса Шевченка «Маленьким про великого Тараса»).

Педагогічний підхід: Оксана Іваненко присвятила життя літературі для дітей, працюючи у жанрі, де поєднувалися художність та пізнавальність.

Особистість: Її називали казкаркою української літератури, а її книги вирізняються гуманізмом та увагою до внутрішнього світу дитини.

В бібліотеці пройшла літературна година "Серцем написані книги".

З книгою жити - з добром дружити

 До тижня дитячої та юнацької книги

книжкова виставка " З книгою жити - з добром дружити".

Творчість наших земляків

 21 березня в Україні і світі святкують Всесвітній день поезії. Свято започаткувала ЮНЕСКО 1999 року, щоб підкреслити значення поетичного слова в культурі людства та підтримати розвиток поезії у світі. Поезія вважається однією з найдавніших форм мистецтва слова. Вона допомагає передавати емоції, думки й досвід поколінь, зберігати мовне багатство та культурну спадщину народів. Цього дня у різних країнах проводять літературні читання, поетичні фестивалі, зустрічі з авторами та творчі конкурси. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року. І вперше Всесвітній день поезії пройшов у 2000 році в Парижі. В Україні Всесвітній день поезії почав відзначатися з 2004 року.

Запрошуємо на книжкову виставку до Всесвітнього дня поезії "Творчість наших земляків"

Український Гімн: символ нескореності та свободи

 Інформаційна година "Український Гімн: символ нескореності та свободи".

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну України.

Державний Гімн України має глибоку історію, що бере початок у ХІХ столітті. Текст вірша «Ще не вмерла Україна» у 1862 році написав український етнограф і поет Павло Чубинський. Уже невдовзі твір набув широкого розголосу серед української громади. Музику до нього створив греко-католицький священник і композитор Михайло Вербицький.

Вперше публічно пісня прозвучала 10 березня 1865 року в місті Перемишль під час урочистостей, присвячених пам’яті Тараса Шевченка. Саме ця дата згодом стала символічною для відзначення Дня Державного Гімну України.

Пісня швидко стала одним із духовних символів українського національного руху. Вона виконувалася під час визвольних змагань, державотворчих процесів початку ХХ століття, а також у період відновлення незалежності України у 1991 році.

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України. 6 березня 2003 року було ухвалено Закон України «Про Державний Гімн України», яким офіційно затверджено слова першого куплета та приспіву твору Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького.

Відповідно до статті 20 Конституції України, Державний Гімн України поряд із Державним Прапором та Державним Гербом є символом суверенітету і незалежності нашої держави.

Сьогодні Державний Гімн України звучить не лише під час офіційних урочистостей — він у серці кожного українця. Його слова відгукуються в думках і молитвах, підтримують у складні моменти, додають віри й сили. В умовах триваючої боротьби за свободу та незалежність нашої держави Гімн став символом внутрішньої стійкості, єдності та незламного духу нації.

Нехай слова Державного Гімну надихають кожного з нас на згуртованість, відповідальність і щоденну працю задля розвитку нашої громади та зміцнення Української держави.

Великий син великого народу

 9 березня 2026 року минає 212 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Т. Г. Шевченка. 10 березня 2026 року виповнюється 165 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861). Великий Кобзар, поет та художник помер у Санкт-Петербурзі у віці 47 років, наступного дня після свого дня народження, але згодом був перепохований на Чернечій горі в Каневі, згідно з його заповітом.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Його творчість неоціненна. Вона має велике значення не тільки для нашого часу, а й для майбутніх поколінь.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю.

З нагоди цих дат в бібліотеці оформлено книжкову виставку "Великий син великого народу", де можна познайомитись з життям та творчістю поета. Запрошуємо до перегляду!