6 січня виповнюється 85 років з дня народження видатної української поетеси родом із Вінниччини Ганни Танасівни Чубач (1941 – 2019), яка збагатила українську поезію творами в усіх поетичних жанрах – і для дітей, і для дорослих.
На долю пані Ганни випали нелегкі життєві випробування. Батько дівчинки Танасій Чубач загинув у перший рік Другої світової війни. Разом з мамою Софією та бабусею Олександрою пережили тяжкі воєнні та голодні післявоєнні часи. Зовсім дитиною пасла сусідську корівку, заробляючи кухоль молока. Коли народилися у другому шлюбі мами дві сестрички та братик, стала їм нянькою, а ще оповідачкою власновигаданих казок. А ледь навчившись писати, дівчинка складала вірші. Ще в шкільні роки Ганнуся собі намріяла, що, як виросте, стане такою ж відомою, як Олесь Гончар. І її вірші теж будуть у підручниках.
Талант і цілеспрямованість зробили свою справу і молода журналістка всього із однією поетичною збіркою «Журавка» в 1971 році стала членкинею Спілки письменників України. Рекомендації їй дали корифеї української поезії Платон Воронько та Павло Усенко. Схвально віднеслися до творчості молодої подільської поетеси письменники Олесь Гончар, Андрій Малишко, Борис Антоненко-Давидович.
Ганна Танасівна Чубач не підвела своїх вчителів і наставників, її талант розцвів повною мірою, появилося її багатогранне обдарування: вона пише балади і поеми, пісні і музику до них, музичні казки і віршовані абетки, лічилки і скоромовки, алфавітні усмішки і загадки-відгадки, малює квіти лаком на склі.
Ганна Чубач – заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії «Дружба», Євгена Гуцала, Анатолія Бортняка, Лесі Українки.
У 1997 році у поїздці до Вашинґтона на Всесвітню конференцію «Література ХХІ століття» Чубач обрали радником від слов’янських народів. На Міжнародній презентації виставки «Жіночі голоси української літератури» (організованої у січні 2003 р. Національною парламентською бібліотекою України) серед видатних українок-письменниць таких, як Олена Пчілка, Леся Українка, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Ліна Костенко, названо і ім’я Ганни Чубач.
У листопаді 2023 року в Києві на честь поетеси було названо Бібліотеку імені Ганни Чубач для дітей.
Ганна Чубач – авторка понад 77 збірок віршів для дорослих і дітей, 500 ліричних і дитячих пісень, сотень авторських радіопередач та концертних програм (пісень на власні мелодії).
Її поезія легко лягає на музику, понад 300 пісень створені у співдружності з композиторами Олександром Білашем, Людмилою Єрмаковою, Тетяною Стаматті-Оленєвою, Михайлом Чембержі, Людмилою Височинською.
Навіть композитор Богдан Весоловський одного разу запримітив збірку 17-річної української поетеси Ганни Чубач і його вразив вірш «Я знов тобі». І написав пісню, яка згодом стала хітом у виконанні Ірини Яросевич – відомої співачки польської еміграції.
А ще Ганна Чубач складала мелодії сама. Мабуть, далися взнаки музичні гени, адже її батько був скрипалем. А мати Софія від природи мала незвичний голос – меццо-сопрано, як у славетної української співачки Соломії Крушельницької. Ганна Танасівна згадувала, як вона в дитинстві бувала на посиденьках, де її мати заводила пісню, а жінки вливалися в неї своїми повнозвучними народними голосами. Дівчинка теж любила співати, знала багато народних пісень, а то ще й сама вплітала свої слова в пісню.
Цю любов до пісень вона несла все життя, записувала їх з власного голосу (співала так, як підказувала душа) й віддавала записи співакам, які пристосовують пісні до свого голосу й виконавської манери.
Найвідоміші пісні – «Крила», «Хустка тернова», «Не відлітайте, лелеки», «Пісня про поле…», «Горіло над морем багаття», «Замовляю музику словам» – у репертуарі відомих українських співаків. А її пісню «Черепаха-аха» знають майже всі українські діти.
Цікаво, що звання «Заслужений діяч мистецтв України» Ганна Чубач отримала не за суто літературну діяльність, а за авторські пісенні програми, з якими поетеса та її улюблені виконавці виступали у різних регіонах України.
Запрошуємо на літературну подорож " Журавка з подільського жита".
